Українська міфологія

На сторінках цієї книжки постають легенди про потерчат і мавок, чортів і русалок, вовкулаків і чугайстрів, упирів та відьом, домовиків і лісовиків – демонологічних істот світу наших пращурів. Українці населяли дивними істотами хату і хлів, подвір’я, поле і ліс. У такий спосіб наші предки складали уявлення про Всесвіт і визначали місце людини в ньому. Ви поринете в багатий і цікавий, повний переказів і легенд світ української міфології! І раптом може здатися, що то не старі половиці скриплят...

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,2

18 оценок

5
50%
4
28%
3
22%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 19Хотят прочитать 51

Рецензии

Аноним26 февраля 2018 г.
Книга более научного содержания, нежели художественного. Описано очень много персонажей украинской мифологии. Много примеров из воспоминаний старшего поколения, сельских жителей. Очень много характерных для Западной Украины. Постольку поскольку училась в НПУ имени М. П. Драгоманова на факультете (ныне институте) украинской филологии, где мы так же изучали фольклор, который в свою очередь тесно связан с мифологией, увидела очень много известных фамилий научных деятелей, авторов. Огромнейшее количество разнообразных исследователей собирали данные, которые автор использовал для этой книги. Не могу сказать, что узнала много нового, но было очень интересно и увлекательно. Особенно меня поразил один интересный факт. Часто в литературе встречается такой персонаж, который называется "Мавка". Это девушка, часто очень привлекательная, молодая, очень часто с зелёными волосами, которая заманивает молодых парней в болота, леса или куда-либо в другое место, но на верную гибель. Так вот, оказывается, ее можно "вычислить и узнать", как именно - описано в книге.)

Ещё меня поразили некоторые иллюстрации, их в книге очень много - буквально через страницу, две. И если вы - начинающий (или маститый) автор в жанре хоррор или мистики, в этой книге можно почерпнуть очень много идей для качественных произведений ;) =)
Одним словом, книга мне понравилась, советую к прочтению всем желающим, особенно тем, кого интересует данная тематика. А если вы хотите просто художественные рассказы почитать, по типу сказок, вам подойдет вот это произведение. В. Королів-Старий "Нечиста сила"
Читать далее
47
498
Аноним8 июля 2021 г.
Чорт би тебе побрав
Ох і багаті на вірування наші люди - скільки прикмет, традицій, приказок. Увесь світ довкола могли пояснити, на все знаходили назви та слова.
У цьому я впевнилась, коли прочитала книгу Володимира Галайчука «Українська міфологія».
Одразу хочу попередити️: у книзі йдеться мова лише про «демонологічні» уявлення українців. Чомусь назва загальніша за зміст книги…
Отже, про саму книгу. Вже з передмови легко зрозуміти, що автор спирався на етнографічні дослідження спеціалістів з різних регіонів України. Тому книжка більш наукова, аніж художня (якщо шукаєте нхудожній виклад, то пізніше розповім про Дару Корній і її книжечки). Читати її важко, якщо ви йшли просто за цікавинками рідної культури через її структуру. Вона така:
Спочатку ми дізнаємося про істоту (візьмемо на прикладі відьом). Звідки виникла назва і одразу подається свідчення людей простою «давньою мовою». Потім про здібності відьом, як їх розпізнати, які бувають, про можливу смерть. Речення чи абзац від автора - і далі свідчення з різних джерел. Так побудований кожний розділ: про чорта, вихор, цвіт папороті, годованця, русалок, мавок, упирів.
Тому книга може бути цікава письменникам, науковцям, журналістам, лінгвістам, аж ніяк не пересічним читачам.
А чи цікавились ви міфологією нашого краю? Любите книжки на цю тему? Зізнавайтесь, які ваші улюблені?
Читать далее
4
199
Аноним7 июня 2018 г.
Книгу варто було б назвати "Українська демонологія", (при цьому сам автор більше використовує це поняття), тому що тут описаннні народні вірування в низьших міфологічних істот, при цьому вже за часів християнства.
Кгигу трохи важко читати через постійні цитати місцевих жителів зі збереженням діалектичного правопису і орфографії. І більшість із них мені були незрозумілі. Я знаю літературну українську мову, але я народилась в Миколаєві і більшість років прожила в Києві,тому з ділектів я розумію лише суржик і трохи львівський, бо в мене там родичі. І коли приводять слова якогось гуцула, я просто не розуміла ні слова. І їх багато, іноді по дві сторінки одне й теж. І не зрозуміло, чи то таке повірья, чи хтось просто перебрав з самогоном
Автор не робить висновків. Він систематизує, приводить приклади, але висновки робіть самі. Ні я зробила свої. Він етногол, і таку працю варто було б писати в співавторстві з істриком.
Ну і остання претензія: відсутність змісту. Просто незручно.
Але є і хороше: гарні ілюстрації і дещо я все ж таки нове дізналася з цієї книги.
Читать далее
0
192