Людвігові чотирнадцятому — ура

"Я не хочу хитрувати, шахраювати, прикидатися і робити шкоду. Мені хочеться з усіма жити в добрі та злагоді".

У кожній родині - не без... білої ворони (чи чорної вівці в білому стаді). "Зіпсуте" друзями-зайченятами, лисеня Людвіґ Чотирнадцятий Ларсон не бажає продовжувити фамільну традицію, чим знеславлюється в лисячому середовищі, але завдяки чому рятує своїх родичів під час полювання. Отже, немає лиха (в розумінні тата Ларсона) без добра. Кури заприятелювали із лисами - майже біблійна сценка про лева і ягня, які в раю мирно лежатимуть поряд. Казка мого дитинства - про те, що вчинене добро завжди повертається, а також про те, що іноді й схитрувати не гріх, аби лиш задля хорошої справи. :) Чомусь пригадався "Фантастичний містер Фокс" Роальда Дала - про нього я бачила багато несхвальних відгуків. На жаль, самої книги не читала - лише переглянула екранізацію. Але з того, що побачила, можу зробити висновок: якщо мультфільм не різниться від тексту суттєво, то я однозначно віддаю перевагу "Людвіґові..." - добрій і повчальній казці. Принаймні дітям, як на мене, варто починати саме з неї. Ну, і декілька слів про ілюстрації. Особливо сподобалися картинки затишної нори родини Ларсонів (мама порається по господарству, тато в кріслі-гойдалці поряд із каміном читає газету лісових новин: ніби класично, але так тепло і по-домашньому) та ідилічних лисячих гостин у курнику (мама Ларсон у капелюшку з вуаллю - просто чарівна пані). Не можу сказати, що була в захваті від людиноподібних зайчиків із дивними носами, але це, звичайно, дрібничка. Крім того, книга виконана здебільшого в теплих - жовтих і оранжевих - кольорах (не лише ілюстрації, а й сторінки, на яких надруковано текст) і дуже приємна для ока. Переклад теж не викликає нарікань. Під час читання і перечитування отримала море задоволення і позитивних емоцій. Раджу всім!

"Всі-всі-всі, хто є на землі, Нам дуже потрібні, великі й малі. На всіх-всіх-всіх тримається світ - Про це забувати ніколи не слід". Із м/ф "Про всіх на світі" (1984).

За простым сюжетом приправленным непринужденным юмором и атмосферными иллюстрациями скрывается история необычной дружбы и приключений лисенка Людвига и цыпленка Тутти. История учит искренней вере в доброту, творящую чудеса. Именно доброта и искренность помогают растопить сердца и преодолеть все препятствия. По словам автора, он хотел создать сказочную версию истории о Ромео и Джульетте, но со счастливым окончанием. А еще в книге нет плохих персонажей, есть не очень правильные, которые постепенно становятся хорошими. Для малышей – эта книга самое то…