Волчица

Чим жінка гірша від чоловіка?

"На милування нема силування", так само і на поважання; а вироблені погляди на життя, котрі тісно зв'язані з нашою совістю, також не даються скинути, наче та одіж.

Героїня. Ось в кого я закохалася з самого початку - в Олену Ляуфлер. Її погляди, її вільнодумство, її нескоренність - усе це мені невимовно імпонувало. Я так хотіла, щоб дівчина змогла довести батькам, що вони не мають права самостійно вирішувати її подальшу долю, керувати її життям, змусити її любити, або хоча б мовчки терпіти. Її палкі й щирі промови були ніби прочитані з моїх думок.

Але. Є одне але. Я була впевнена, що жінці вдасться досягти вершин, довести, що вона мала рацію, що вона буде щаслива поруч з чоловіком, який би її підтримував і розумів. А Олена пала жертвою гніту обставин, як і багато інших до неї та після неї. Вона була змушена поступитися своїми принципами заради благополуччя родини, це була її жертва... А мати її прийняла. Не цього я очікувала й не цього хотіла. Тому враження трохи зіпсувалося.

На мій погляд, це не найкращий твір Кобилянської. Ця новела чимось нагадує "Intermezzo" Коцюбинського, автори намагаються висловити свої думки через образи-символи. Ольга Юліанівна намагається зобразити всі людські почуття через образи дерев. Цих столітніх могутніх велетнів, які живуть на цій землі з давніх-давен.

Почувши назву "Битва", я гадала, що у цьому творі будуть деякі історичні факти, якась битва, яку Кобилянська намагається зобразити у своєму творі. Ця думка була хибною, але не зовсім, бо у творі зображена битва між старим часом та новим (сьогоденням). І сьогодні потрібно позбутися всього старого та перейти до нового.

Твір дещо незрозумілий. Мені не подобаються твори, де майже відсутні діалоги. Мабуть, що саме через це він не вразив мене.