Ще день життя

Нам ні на що не дали часу, ми маємо новонабране військо, яке мусить дорости до війни. Мені шкода цих хлопців, бо вони мали б доростати до читання й писання, до будування міст і лікування людей. А мусять доростати до вбивання. Мусять дорости до того, щоби з нашого боку було щораз менше сліпої стрілянини, а з того – щораз більше смерті. Який ще у нас є вихід на цій війні, котрої ми не хотіли?