
Ваша оценкаЦитаты
Аноним4 июля 2016 г.Якщо і є на землі товар, який ніколи не переводиться, то це новини; і якщо й існує спрага, яку неможливо втамувати, то це людська цікавість.
5158
Аноним4 июля 2016 г.Папери, підготовка документів і протокол лежать в основі будь-якої ідеї. Нема паперів — нема ідеї. Слова живлять думку, як добриво живить горох. А вчинок без документів — це ще одна горошина, що зникає безвісти.
385
Аноним4 июля 2016 г.Ні, нізащо в світі Жос би не довірився речам — як і, власне, людям або морю. Перші забирають ваш розум, другі — душу, а третє — життя.
384
Аноним7 июля 2016 г.Читать далееЖос уже давно збагнув, що речам притаманне власне життя — таємне та лиходійне. Бретонський моряк чітко пам'ятав, що всі речі— за винятком хіба що такелажу, який ніколи не завдавав йому шкоди, — сповнені особливої енергії, мета якої — капостити людям. Найменша незграбність одразу ж наділяла річ раптовою свободою, котра, хоч би якою незначною не була, тягла за собою цілу низку халеп — від неприємностей до трагедії. Корок, що вислизає з рук, є класичним прикладом хаосу в мініатюрі. Адже цей випущений корок нізащо в світі не захоче просто покрутитися біля ніг людини. Він підступно закотиться кудись за плиту, і, наче павук, що прагне сховатися якнайдалі, приготує для свого переслідувача, Людини, низку різноманітних випробувань: відсовування плити, від'єднання газової трубки, падання посуду, опіки. Цього ранку комбінація виявилася набагато заплутанішою: один незграбний кидок — і смітник хитається, падає на бік, а фільтр з гущею розсипається по підлозі. Саме так речам, сповненим почуттям справедливої помсти за своє рабське становище, на коротку, але надзвичайно яскраву мить удається підпорядкувати людину своїй прихованій владі, змусити її крутитися й вигинатися, немов пес, не милуючи ні жінок, ні дітей.
2118
Аноним7 июля 2016 г.Забобони проймають легковірних... Легковірність — джерело маніпуляцій, а маніпуляції породжують лихо.
270
Аноним7 июля 2016 г.— Нам, жінкам, зовсім не треба, щоб нас вражали.
— Он як, — сказав Дамас, насупившись. — І що ж вам треба, Лізбет?
— Нічого, — відповіла та, гучно гепнувши великою чорною рукою по столу. Нам нічого не потрібно, правда, Єво? Ні любові, ні ніжності, тільки ящик квасолі. Ось що.264
Аноним7 июля 2016 г....межа між уявленнями про реальність і реальністю пролягає винятково крізь точку зору, особистість і культуру.
298
Аноним5 июля 2016 г.— Але ж це тільки слова. Слова. Вони ніколи нікого не вбивали. Це всім відомо.
— Ні, Ле Ґерне. Слова вбивали завжди, ось що відомо.
— Але коли?
— Відколи хтось вигукнув «Смерть йому!» і натовп повісив засудженого.271