Ще літо, але вже все зрозуміло

Знову пропала за книжкою. Неспішна і тепла проза, яка відчувається і відгукується.

Короткі есеї, де так багато душевності, правдивості і безмірної любові до всього навкруги. Та спершу - до природи й праці.

Відразу згадалося, чому так люблю художні рефлексії - вони дають змогу зазирнути вглиб себе, спонукають до роздумів над важливим.

"Ще літо, але вже все зрозуміло" - одна із тих книжок, що нагадує: жити у моменті і відчувати його кожною клітиною, бачити і розуміти красу речей оточуючих - це і є справжнє щастя і здатність до нього.

І я точно не спізнилася з книжкою навіть беручи до уваги літню назву: вона для вересня припасувала якнайкраще. Адже, коли, як не зараз найбільше думається, переживається і відчувається: зміна температур, листя і тривалості світлового дня до того спонукають. А з книжкою вийшло зануритися у цей потік ще глибше.

Це збірка життєвих оповідань, стиль написання якого близький до розмовної простоти. Читаючи, я думала, що веду якусь дискусію зі своїм дідусем, який розповідає мені всі сільські новини, а я йому свої дитячі згадки... Зі всіх проб які є в збірці, я можу відмітити такі як: "Хліб дитинства" Читаючи, я згадала ті роки, коли загубивши 10 копійок, мама накричала, що без них нам в магазині не продадуть буханки хліба, яка на той час коштувала 50 копійок. І це була правда, без 10 копійок, хліба не продали б. А смак того хліба...вже не скуштувати ніколи, бо такого хліба вже не печуть. "Мед нічного повітря" Тронуло...коли постороня жінка, збираючи бутилки, затурбувалась про хлопців, які пили пиво. І це було не зверхнє ставлення, а це була проста материнська турбота, навіть якщо чужа, але турбота. "Слух на пташок"

В нас у селі ніхто не вживає слова "краєвид". Бо ніхто не дивиться на природу для того, щоб нею милуватися. І польових квітів ніхто не збирає, щоб поставити в хаті у вазу для краси.

А коли я з міста приїжаю в село, для мене це найкращий відпочинок. Чисте повітря, краса природи, і відпочиває і тіло і душа. Нажаль не всі це цінують, бо можливо нема з чим зрівняти...

Оцінка 3,5/5