Хлопче, щоб "жити заново", треба бути впевненим, що ти хоча б колись уже жив.

[...] не потрібно старатися цікаво писати своє життя. його потрібно вміти цікаво читати. Бо люди здебільшого пишуть однакові історії. Всі народжуються, вчаться у школі, закінчують інститути, одружуються, народжують дітей... Всі життєві сюжети практично однакові. Нас різнить тільки те, як ми їх читатимемо.

це безглуздо — гаяти час на мовчання до тих, кого любиш.

[...] вибір лише за нами - щось красиве і світле можна побачити навіть у найтемніших речах.

Я зрозумів, що про найсильніші свої почуття людина не може нічого сказати... Абсолютно!.. Бо нема слів, щоб їх описати... Всі слова применшують значення справжніх почуттів. Ти не опишеш великий біль, не опишеш неймовірний страх, так само ти не опишеш велике кохання, якщо воно справжнє... Таке можливо лише відчувати...

Коли людині повідомляють про лихо, вона чує це, та не вірить. Так само і зі щастям.

[...] в ніякому віці люди не мають права витрачати час на образи. Це безглузда трата життя.

Бо як іще, окрім як ризикувати, пізнавати життя?

Час забирає все, навіть образи. Ти просто все приймаєш.

...найбанальніший момент життя може стати незабутнім, якщо ти ділиш його з кимсь тобі дорогим.

- От ви ніби доросла людина, а не розумієте, що за люди не думають про майбутнє.
— І що ж це за люди?
— Щасливі.

Я втік з попереднього місця, щоб почати жити… Бо час іде, а життя не починається… Ви маєте рацію…
— Ну, молодець, — все, що відповіла йому стара, а потай подумала, що сама ж вона жити досі не почала.

Знаєш, це справа кожного - на що витратити своє життя. Проте грішно, якщо в тебе є якісь мрії, а ти їх ігноруєш і переконуєш себе, що їх нема. Ти ж по-справжньому не будеш насолоджуватись моментами, якщо там, у твоїй душі, плаче якась заповітна мрія, навіть якщо ти житимеш насиченим життям.

Люди - дуже дивні створіння... Всі різні. Всі зі своїми таємницями. Всіх потрібно розгадувати. А це доволі цікаво.

... навчися відпускати минуле, бо воно ж не для того створене, що його всюди з собою носити. Минуле для того, щоб згадувати й усміхатися…

Страх забуття. Страх - що ти помреш, а після тебе нічого не залишиться.