Забудь-річка

Рейтинг LiveLib

4,4

42 оценки

• 5
  62%
• 4
  26%
• 3
  12%
• 2
  0%
• 1
  0%

Ваша оценка

Отметить эмоции

Прочитали 47Хотят прочитать 27

Рецензии

• 

  Аноним21 октября 2016 г.

  Щойно дочитала роман "Забудь-річка" Братів Капранових, знаходжусь в стані "книжкового похмілля" і не можу не поділитись враженнями, хоч писака з мене такий собі)
  
  "У дохристиянські часи люди вірили, що між світом живих і світом мертвих протікає Забудь-річка, і коли через неї перелітає душа, одразу забуває все, що було по той бік. Так от, комуністи взялися копати таку річку в реальності. Річку, яка розділила дітей та батьків. Розірвала спадковість. Забудь-річку вирито у кожній родині, поперек людської пам'яті. Пам'яті поколінь."

  Ідея роману - пам'ять роду, пам'ять про своє коріння, яку треба знати і оберігати, бо без того немає нації. Історична пам'ять народу живить національну свідомість.
  Переповідати сюжет не стану, бо сама не люблю, коли все відомо наперед. Але кількома словами скажу. У вирі Великої Вітчизняної міцно переплелися три людські долі, три молоді хлопці - комсомолець Павло, студент Святослав і польський жовнір Степан під одним ім'ям опиняються по різні боки барикад - дивізії Ваффен СС «Галичина», Червоній армії та УПА. Вражає до сліз та кількість випробувань, яка випала на долю нашого народу, зруйнувала їхні життя, родини. Вражає жага до свободи. Я навіть не знала, що існувало стільки різноманітних армій, об"єднань, які боролися за волю України і навіть до дивізії "Галичина" (це стало для мене відкриттям) багато людей йшло добровільно, щоб навчитися воювати і виборювати незалежність своєї держави. Дуже ретельно прописано історичне тло подій - одяг, зброя, мова, факти.
  Книга заставила задуматися над тим, а що я знаю про свій рід? І хоч знаю більше ніж герої, та з'явилося бажання дізнатися більше.

  Читать далее

  6

  924

Цитаты

• 

  Аноним21 октября 2016 г.

  "Свого часу Боплан писав, що козаки повстають кожних сім років. І знаєте, він мав рацію, бо зараз Янукович навіть п'ять не досидів. А ми все дивуємося: звідки що взялося? Майдан? Повстання? Хто б міг подумати! І все тому, що нічого не знаємо про власних предків. ми всі народилися ідеологічними та культурними сиротами."

  "Уляна з калькулятором у руках неодноразово доводила мамі, що не варто наживати собі радикуліт заради того, що в сезон на базарі буде коштувати копійки, але у відповідь чула: "А що люди скажуть, що у мене город не засаджений? Що я - ледащо?. Тому врешті-решт вона зрозуміла, що це незбориме, що земля вимагає, аби їй вклонялися, аби її шанували, обробляли, і ні до чого тут ціни, економіка і калькулятор. Так було завжди - і крапка."

  "Кажуть, у цьому світі немає нічого нового. Мабуть, люди і помирають тоді, коли остаточно зрозуміють, що нічого нового вже не буде. "

  "Бог не працює замість людей. він тільки допомагає тим з них, хто щось робить. І допомагає тим більше, чим більше вони роблять".

  "Кожна мама двічі навчається в школі: першого разу сама, а другого зі старшою дитиною. От іще вчора ти була безтурботною клієнткою дитячого садка: зранку віддала, ввечері забрала, головне - не запізнитися. А вже сьогодні домашній вечір сповнений вічним: що задавали? чому не записано? сядь рівно! - що відтепер з невеликими варіаціями буде супроводжувати вас найближчі одинадцять років."

  "Занурення у чужі проблеми для юриста є найкращим способом подолати свої власні."

  "Отже зупинивши самоапокаліпсис, вирівнявши спину та подумки застібнувши усі гудзики на розхристаній душі, Улянапірнула в перехід."

  Багато може міститися в одному потиску руки такого, що несила передати словами, бо чим по суті є слова, як не лушпинням справжніх почуттів."

  "У випадку з українським чоловіком романтика існує тільки в голові, за фізичної відсутності власне об'єкта. Бо ця тварюка все псує."

  "Адже усі ми проходимо цей шлях: спочатку ти дочка Марії, потім перетворюєшся на окрему Уляну, а згодом дедалі частіше виступаєш у якості мами Настуні, поки остаточно на неї не перетворишся та будеш готуватися до статусу бабусі якого-небудь Юрчика. Діти забирають в нас наше "я", і на те нема ради."

  "В юриспруденції, як на кухні, головне - розібратися, де що лежить, і навчитися смажити яєчню, а пропорції для складніших страв завжди знайдуться у книзі рецептів".

  Читать далее

  1

  410
• 

  Аноним21 октября 2016 г.

  "У дохристиянські часи люди вірили, що між світом живих і світом мертвих протікає Забудь-річка, і коли через неї перелітає душа, одразу забуває все, що було по той бік. Так от, комуністи взялися копати таку річку в реальності. Річку, яка розділила дітей та батьків. Розірвала спадковість. Забудь-річку вирито у кожній родині, поперек людської пам'яті. Пам'яті поколінь."

  1

  326

Подборки с этой книгой

• 

  Книга року ВВС

  • ElenaOO
  • 186 книг