Щасливі голі люди

Ніколи не можна розслаблятися. Особливо - коли здається, що попереду ще досить часу.

Вмерти - не страшно, - кажуть тато. - Жити страшно.

Жінки бувають гарні або ні, або ще які завгодно. Це жінки відрізняються від кожної: струнка, білява, кирпата, погано вбрана, дура там або елегантна, граційна, серйозна, грудаста, грайлива, млосна. Тисячі слів можна підбирати до якоїсь окремої жінки, до кожної дівчинки, дівки. А як стаєш бабою, то баба тільки й буває добра або зла. Баба - це архетип.

Не роби з себе казна-що, - носи кросівки, чуєш мене, кросівки! Носи! Хтось тебе полюбить, думаєш ти, за оті чоботи на пластмасових каблуках? Не за це полюблять, за інше.

Вони все хваляться одне перед другим. Не як ті звиклі старі, хто на що недужий, а вони хваляться навпаки: хто на що все ще дужий. Хто доки дожив. Кожним тижнем хваляться, кожним днем, у них ніби таке змагання: хто з них перший не вмре.

Старість все бере, старість, як кліщ, плодиться всередині і ссе тебе потроху.

Так буває: коли тобі хочеться здохнути, а хтось поруч щиро і весело сміється, то хочеться уже трохи менше.

не так страшно те, що це сталося, як те, що сталося це абсолютно без сенсу.

Вмерти - не страшно. Жити страшно.

- Ніколи не можна розслаблятися. - говорять раптом тато. - Особливо - коли здається.ю що попереду ще досить часу.