Стать сильнее. Осмыслить реальность. Преодолеть себя. Всё изменить

Не трилер, але про страшні речі)) Читати її так само лякливо, як зазирнути у дитинстві під ліжко, де живуть монстри, або написати першою, або завалити екзамен, або розбити улюблений мамин горщик з квітами. Тому що вона про вразливість, відважитися на яку все одно що здійснити стрибок у невідоме, щиро вірячи, що довжини мотузки вистачить. Разом з тим, в обох випадках враження стануть сильнішими за страх.

Книга Брене Браун «Стань сильнішим» на мій подив виявилася не ще однією жуйкою з поп-психології. Можливо через те, що написана вченою. Пані Браун пише цікаво, подекуди сміливо, прямолінійно і абсолютно без жалощів щодо читача. Вона не про «позитивне» мислення, не про «роздути слона і поплакати поруч з ним», а про слабкості і відвагу, що є у кожному з нас.

Нестійкість є закономірним виявом флуктуаційних процесів у ході еволюції. Стверджую як людина, що займається питаннями стійкого розвитку)) Відповідно, не існує абсолютно стійких систем. Однак бути вразливим і падати не страшно – куди гірше не піднятися.

Цієї весни я раптово незвично втомилася. Від усього довкола і самої себе у першу чергу. Тобто мені почало здаватися, що я живу у режимі «пейджер» - реагуючи на вхідні сигнали. У травні я зрозуміла, що мені не здається. А потім трапилася ця книга і стало легше.

Тут немає рецепту щастя, 10 кроків на зустріч успіху, усіляких мантр і усього такого – ти просто відкриваєш книгу і тебе розуміють.

Здавалося б прості речі, однак інколи так важливо нагадати собі, що:

- Не треба домислювати за інших і постійно шукати підтексти;

• Не варто приміряти на себе вінки з чужої голови, ані лаврові, ані тернові;
• Не треба чекати появи надії, краще вчитися вірити;
• Коли зовсім край, ти знаєш: ти впораєшся.

  Я б назвала цю книгу підручником з віри у себе і еліксиром від ран. Найсміливіша річ на світі – визнати помилки, не переставши любити себе. Тут з пані Браун не погодитися складно.

  

На этой книге я поняла, что малость устала от Брене Браун. Вообще, эту книгу я, конечно, тоже советую, но меня начинает утомлять ее американская напористость и любовь к историям из личного опыта. Ох уж эти мне истории из личного опыта! (ну и кстати, меня эти истории бесят отчасти потому, что я сама часто подобное рассказываю, прям в лучших традициях психологии)

Конечно, книга очень добра, и я когда-нибудь выделю выходной и перепишу из нее пару вселяющих веру в лучшее цитат, но я пока не совсем понимаю, как ей пользоваться. В общем (и авторша сама об этом пишет) вполне в духе ее других работ - текст о том, как почувствовать, что ты право имеешь, открыть в себе сострадание и многие другие хорошие качества. Как всегда, очень искренние тексты, которые располагают к себе, и, к счастью, никаких скопированных из методички чек-листов по выработке силы воли, отжиманиям и прочему. Б. Браун не про это, она про настоящую жизнь.  И хоть я слегка подустала от нее, всё равно труд стоящий.

Хорошая книга написанная автором отличающейся своей искренностью - не многие могут так честно рассказывать о своих падениях не стараясь выставить себя в лучшем свете, но на своем примере показывая, как можно и нужно бороться со своими "темными сторонами", которые есть у всех, просто проливая на них свет. Так же почерпнула для себя список книг, который намереваюсь со временем прочитать.

Б. Браун - американская писательница, профессор-исследователь Колледжа социальной работы Хьюстонского университета.

Исследования и книги Брене посвящены вопросам стыда, уязвимости, храбрости и полноценной жизни.