– Казку мені розкажи, – пхикнула вона. – Що я, без казки маю спати? Е-е, чого б то?
– Не знаю я, холера, жодної казки. Спи.
– Не бреши. Бо знаєш. Як ти був малим, то що, ніхто тобі казок не розповідав? ...
Він засміявся знову, закинув руки за голову, дивлячись на зорі, що підморгували з-за гілок над їх головами.
– Був собі якось… кіт, – почав він. – Такий звичайний, смугастий мишолов. І одного разу той кіт пішов собі, сам-один, у далекий шлях до страшного темного лісу. Він ішов… Ішов… Ішов…
– Навіть не думай, – пробурмотіла Цірі, притуляючись до нього. – Я не засну, доки він не дійде.
Ваша оценка
Stitchkova11 января 2020 г.
1 понравилось56
kalipso__4 января 2020 г.
Rivery8 декабря 2019 г.
Stray_Heart5 февраля 2019 г.
Moon_Lisa26 февраля 2018 г.
