Зворотний бік сутіні

Насправді я була однією з перших читачок цієї книжки на Лайвлібі. Однак рецензія зрештою назріла тільки зараз, коли вже нарешті вийшло довгоочікуване продовження циклу.

Завжди обирає серце

Прописна істина, червона нитка всього циклу. Любов і ненависть, кохання й зрада, ревнощі й гнів, від яких зриває дах і вирує кров, світло й темрява на межі Хаосу й вибір, вибір, який вирішує все.

Мальва Задорожна - звичайна школярка з нашого з вами досить стандартного світу - ані світлого, ані темного, ані сірого, якогось такого змішанобарвного (чогось прийшов у голову цей дивний неологізм) - навіть не знала, що вона насправді донька всемогутнього темного бога Стрибога й амазонки Верхи, онука страшного й величного Мора - повелителя темного світу й богині смерті Мари. Як і будь-якій безсмертній, Мальві належить зробити вибір - бути їй темною або світлою, на чий бік у вічній боротьбі добра зі злом їй стати.

Особисто я уявляю героїв інакше, проте зовсім не вмію малювати, тож приблизно щось таке:

Мор (як вершник кінця світу)

Мара

Перун

Птаха

Стрибог

Мальва в Яровороті

Остап

Ця книжка має більше сюжетних ліній і більше героїв, ніж попередні. Вона задає ще більше питань й дає мало відповідей. Зате ми зрещтою дізнаємося більше про Остапа, його походження, родину, про Дужа. Перун дуже цікавий персонаж, як і відкрита у нових постатях Птаха. Від Леля й Полеля я взагалі в захваті, а от Лада здалася мені жіночим втіленням Стрибога - так само від ревнощів не тямить, що робить.

Сірі тим часом усіма силами обробляють Стрибога, аби перетягти його на свій бік. От вже я хвилювалася! Та й не тільки за Стриба...

Взагалі, закрити цю книжку, не дочитавши її, годі й сподіватися. Збожеволієш від очікування розвитку подій, тож перш ниж братися до читання, краще відкладіть усе, чим ще плануєте займатися принаймні на одну ніч або день.

Дуже допоміг форзац книжки у розумінні того, хто є хто, бо інакше довелося б самій креслити схему. Тож вам її теж скину на допомогу.

Нарешті змогла дочитати новий роман Дари Корній “Зворотній бік сутіні”. Це третя частина серії “Зворотнього боку”. Ця частина відрізняється від попередніх двох. Якщо в першій і другій частинах більше йдеться про те, як Мальва була в світі смертних, Яровороті та в Темному світі. Там розповідається про народження Мальви у світі сарматок, про те, як Птаха її забрала і привела до людей, яких вона вважала рідними про те, як вона потрапила з Птахою до світлої сторони та про те, як захотіла побачити свого біологічного батька Стрибога та діда Мора та про те, як вона втекла звідти. В третій частині цього захоплюючого циклу згадується в деякій мірі про це все. Про героїв, які супроводжували Мальву та навчали її. Письменниця втілила то, що мені так хотілося вона розповіла історію походження Остапа, про Дужа та його батьків. Але найбільше мене вразила історія Перуна, Лади та Птахи. Про те, як кохання Лади до Перуна довело її до ревнощів та до бажання, щоб Птаха померла та все, що з нею пов’язано загинуло, а особливо Мальва, яка втекла від темних і яку врятували її сини. Мальва не винна, що в минулому житті Птаха була коханою Перуна, вона просто хотіла жити, власною головою, щоб на неї ніхто не впливав. Лада затьмарена ревністю не розуміє, що робить так само як і Стрибог. Кінець приголомшив. Тому я дуже чекаю продовження. Роман мене вразив тим, що тут появляються спогади про минуле різних героїв не тільки головних. Безсмертні тут показані як звичайні люди, які кохають, ревнують та помирають за ради когось. Розкривається душа безсмертних щасливих та нещасливих та їхня роль в житті інших безсмертних. А головне появляється третя сторона, а саме сірі безсмертні, які схожі та одночасно різні з світлими та темними. Сіра сторона. Яка тут показана, ніби то допомагає і світлим, і темним та одночасно руйнує рівновагу в світі. P. S. Хотіла би, ще дещо сказати я дякую Дарі Корній про те, що вона відкрила мені світ української міфології та фентезі, який навіть кращий ніж зарубіжний. З нетерпінням чекаю продовження, а точніше закінчення та нових романів від улюбленої письменниці.

Нарешті прочитала таке довгоочікуване продовження книги! Цікавий розвиток подій, хоч і не можу сказати, що моя уява та єство погоджується з автором у всіх перепетіях, які звалюються на героїв книги. Хоча, очевидно, що саме так і відбувається причинно-наслідковий зв'язок. Наскрізною думкою твору випливають то тут, то там слова, спогади головних героїв "Завжди обирає серце". Тож залишається дочекатися завершення тетралогії, де будемо мати змогу спостерігати чи всі стежки веління серця можна виправдати. P. S. And last, but not least. Захоплююсь умінням авторки так легко подати та вплести у власний витвір слов'янську міфологію, легенди. Як і було сказано в одному із інтерв'ю, Дара Корній - мольфарка слова!