Українська класична література. Містика та жахи

Чужим словом і чужими грішми не ублагаєш Господа; ті молитви і скарби в нас самих; шукай їх у твоїм серці  у твоїй душі; коли ж там нема, то вже ні в кого їх не позичиш...

"Не було у мене ні товариша, ні побратима, і ні до кого не лежало у мене серце, ніхто й мене не любив; всі од мене жахались, як од чорта..."

"нахилиться з коня, зірве квітку, втішається нею і, побачивши кращу, кине й зрива другу."

"Од мене все одцуралось і небо, і земля, і саме пекло!."