Anne, la de Avonlea

Lucy Maud Montgomery

Цитаты

rusyawa13 августа 2016 г.
Помилки мусиш визнавати й учитися на них, але ніколи не тягти їх за собою в майбутнє.
2
57
rusyawa11 августа 2016 г.
Неприємного у світі й так багато, нащо ж вигадувати зайве?
2
57
rusyawa11 августа 2016 г.
Мабуть, це неможливо - ураз вирости й забути дитинство.
2
60
bellalili7 июня 2016 г.
"Добре в цьому світі те, що тут завжди настають нові весни".
2
63
bellalili7 июня 2016 г.
А знаєте, що я думаю про місяць, дорога вчителько? Що це -- маленький золотий човник, повний снів.
-- А коли він зачепиться об хмару, сни випадають із нього й потраплять до нас.
-- Саме так. Ви все знаєте, дорога вчителько. Я ще думаю, що фіалки -- це маленькі клаптики неба, які впали, коли янголи вирізали дірочки, щоб крізь них мерехтіли зорі. А жовтці виткані зі старих сонячних променів. А духмяний горошок перетвориться на безліч метеликів, коли потрапить у рай. Ви вважаєте ці думки чудними, дорога вчителько?
-- Ні серденько, зовсім вони не чудні. Це прекрасні думки, дивовижні для маленького хлопчика, а ті, кому їх мати не судилося, хоч би як вони намагалися, вважають їх чудними. Але не зрікайся своїх думок, Пол. Я вірю, що колись ти станеш поетом
.
Читать далее
2
62
bellalili7 июня 2016 г.
-- І все ж, сказала якось Енн Маріллі, -- мабуть, найприємніші, наймиліші дні -- не ті, коли стається щось цікаве, дивовижне й чудове, а ті, що приносять звичні маленькі радості, котрі слідують одна за одною, мов перлини, що зісковзують із низки.
2
66
bellalili5 мая 2016 г.
Адже своє життя ми творимо самі, коледж може нам у цьому лише посприяти. Змістовне воно чи порожнє, залежить від того, що ми віддаємо життю, а не одержуємо від нього. Багате й повне воно всюди -- тут і будь-де -- якщо тільки відкрити серце його багатству й повноті.
2
63
bellalili26 апреля 2016 г.
Учителювання -- то дивовижно цікава робота, -- писала Енн подрузі з Королівської семінарії. На думку Джейн, одноманітна, та я з нею не згодна. Щось кумедне стається майже щодня, і дітлахи раз-по-раз кажуть такі потішні речі.
2
57
Aksinia5 января 2016 г.
У меня такое чувство... будто кто-то вручил мне луну... и я точно не знаю, что с ней делать...
2
58
poteryashka20 декабря 2015 г.
Она не чувствовала себя одинокой; воображение создавало ей веселых спутников, и она оживленно вела с ними воображаемый разговор, который был и остроумнее, и приятнее, чем обычно бывают разговоры в настоящей жизни, где люди так часто самым плачевным образом оказываются неспособны беседовать с нами на уровне наших требований. Но в воображаемом кругу тонких и глубоких умов каждый говорит именно то, что нам хотелось бы услышать, и это дает нам возможность сказать именно то, что нам хотелось бы сказать.
Читать далее
2
59