Сталеві щелепи, залізні кулаки

Вона з'явилася у супроводі відразу двох усміхнених чоловіків, кожен з яких волів би бути з нею наодинці.

У мені вимкнули все, крім одного - крок, удар, крок, удар, крок, удар... - до нескінченності. Єдине вміння, що залишилося в мені. Без відчуття болю, часу, і себе самого.

Але я не міг убити його. А тому мені залишалося єдине - вмерти. І я вмер...

Я більше не належав собі.