Війна і міф. Невідома Друга Світова

Співробітники Українського інституту національної пам`яті зробили добру справу, дослідивши документи часів Другої світової, аби розвінчати міфи, укорінені у колективній історичній пам’яті українців.

Cвято Перемоги в Європі святкується щорічно 8-го травня. Тепер і українська спільнота відзначає День пам’яті і примирення у цей день, про що нагадує використаний символ "Мак пам'яті" на обкладинці.

Міфи про те, що українці ніби радо вітали радянські війська, а депортація (уявіть собі!) начебто була порятунком кримських татар, «віроломний» напад Німеччини, відсутність воєнних злочинів з боку радянських військ, «город русской славы» (насправді-ні) Севастополь, не обійшлося і без агента спецслужб нацистів Бандери, Бабиного Яру та, нарешті, мій улюблений міф – про те, що перемогти можна було б і без участі українців.

Історія повторюється. Перелічені міфи не лише культивуються у головах жителів нашого північно-східного сусіда, а й стають підґрунтям нових, бо це непоганий спосіб емоційно подати непривабливу і незручну реальність, відволікти від нагальних економічних, соціальних, культурних проблем. Чого тільки вартує маразматичний лозунг «Можем повторить!» до 9 травня. Що, вибачте, повторити? Кожного 5-го загиблого в Україні, зради, брехню, ГУЛАГ, катастрофи 1940-х років, кроваво-червоний від загиблих Дніпро? Дякую, не треба.

Книга не претендує на вичерпність, адже міфів куди більше, аніж 50 розглянутих. Однак, заслуговує на увагу, бо неодмінно допоможе побачити справжнє обличчя трагедії.

Автори проробили колосальну роботу, для написання цієї книги. Тут розвінчуються популярні міфи про війну, котрі настільки прижились в нашому суспільстві, що лише одиниці замислюються над їх істиністю. Стисло подані ключові помилки людей у сприйнятті історичної дійсності, підкріплені фактами та посиланнями. Радує адекватність авторів - тут немає напущеного "ура-патріотизму", що ставить на меті принизити когось і возвеличити себе, аж нік ні. Все досить об*єктивно, виважено. До цього ж автори зауважують, що ця книга - це лише малесенька спроба поставити все на своє місце, вона не може претендувати на звання повноцінного джерела, а тому всі зацікавленим в тематиці пропонується широкий список літератури. Є над чим попрацювати в своїх знаннях історії!

Коли брала до рук книжку, то була трохи критично налаштована. Ну що можна ще розказати такого, чого я ще не знала. Історію нам у ліцеї викладали дуже гарно, розказували більше, ніж було в підручниках.

Але тут розповідають цікаві факти про дуже багато речей. У нижці містяться 50 міфів про другу світову війну. Спершу читаємо міф, потім коротко його спростування, і вже довша стаття містить більше інформації, посилання на документи, фотографії. Піднімається широке коло тем: радянська армія, герої ВВВ, про яких усі знають - чи існували вони насправді, доблесні генерали, домовленість СРСР з Німеччиною, дивізії СС Галичина і Нахтігаль - що вони дійсно робили під час війни, визволителі, фашисти, німецька окупація, визвольний рух українців, партизани, закінчення війни, Друга світова війна vs велика вітчиняна війна, військові трофеї, мародерство і грабежі доблесних радянських воїнів, свято перемоги, роль ВВВ в російській експансії на Україну.

Дуже корисна книжка, яку буде корисно прочитати усім не лише історикам, не лише школярам. Вона важлива для розуміння нашого минулого, місця України у Другій світовій війні і допоможе краще зрозуміти наше сьогодення. Я дізналася для себе багато чого нового.