Государь

...желающий удержать что-либо силой, принуждая, не должен быть принуждаемого.

Суждение древних писателей гласит, что зло причиняет людям горечь, а добро набивает оскомину; и оба этих ощущения приводят к одинаковому результату.

История - наставница наших поступков

Невозможно удержать то, что может быть завоевано.

Люди в целом больше судят на взгляд, чем на ощупь, ибо видеть дано всякому, а притронуться - нет.

"...доля розпоряджається половиною наших учинків, але керувати другою половиною дає нам самим."
"Державець" стр. 482

"Адже є люди трьох складів розуму: один доходить до всього сам, другий - за допомогою інших, а третій не осягне істини ні сам, ні з чиєюсь допомогою."
"Державець" стр. 478

"...той, хто тобі недруг, домагатиметься від тебе нейтралітету, а той, хто тобі друг, проситиме твого відкритоговиступу зі зброєю."
"Державець" стр. 477

"...оскільки правителі не можуть уникнути чиєїсь ненависті, вони повинні передусім намагатися уникнути ненависті загальної. Якщо цього не пощастить добитися, їм треба якось примудритися уникнути бодай ненависті тих, хто сильніший за інших."
"Державець" стр. 468

"Доки в народу не віднімають ні майна, ні честі, доти він спокійний."
"Державець" стр. 465

"...люди такі простодушні, такі недалекі в своїх нетерплячих домаганнях, що ошуканець завжди знайде того, кого можна ошукати."
"Державець" стр. 464

"Оскільки владар змушений добре наслідувати звіра, він повинен взяти за приклад лева й лиса: перший беззахисний проти сітей, а другий беззахисний проти вовків. Отже, треба бути лисом, щоб розпізнати сильце, і левом, щоб лякати вовків."
"Державець" стр. 463

"Повертаючись до того, що треба Державцеві,щоб його любили або боялися, я роблю такий висновок: оскільки люди люблять, коли це їм до вподоби, а бояться по волі властителя, то мудрий Державець повинен спиратися на те, що залежить від нього, а не на те, що залежить від інших."
"Державець" стр. 462-463

"Річ у тім, що дружба, здобута грішми, а не величчю й шляхетністю душі, хоч і купується, але насправді її нема, і коли нстане час, на неї розраховувати годі; при цьому люди менше бояться образити людину, яка викликала любов, ніж того, хто діяв страхом. Адже любов тримається узами вдячності, але оскільки люди лихі, то ці узи рвуться при всякій слушній для них нагоді. Страх же ґрунтується на боязні перед карою; він не полишає тебе ніколи"
"Державець" стр. 461

"Адже той, хто хотів би завжди сповідувати віру в добро, неминуче загине серед такої маси людей, чужих добру"
"Державець" стр. 457

"Річ у тім, що кривди слід завдавати зразу, бо тоді менше відчуваєш їх окремо, і тому вони менше озлоблюють, навпаки, благодіяння треба робити потроху, щоб їх краще затямили."
"Державець" стр. 441-442

"Звідси випливає загальне правило, яке не буває хибним ніколи або ж буває таким дуже рідко: хто допомогає могутності іншого, той гине, бо могутність ця створена спритністю або силою, і те, і те будить підозру того, хто цю могутність здобув."
"Державець" стр. 426-427