Санта Лучія в кирзових чоботях

Але тут, у цих людей, - по-іншому. Здається, чим тяжче їм доводиться працювати, тим більше вони співають! Лея це й на собі помітила. Жили від натуги тріщать, сонце шкварить, а теж би підтягла тихеньким голоском! Уже нащо немічна стара Макарчучка, а, сапаючи буряки, співає, аж луна розлягається! Бідкається, що співала б іще гучніше, якби не постійні головні болі. То вона, сердега, чоло буряковою гичкою обв'яже - і вперед із піснею та з сапкою!