Привет, это я! Первый поцелуй

Самая первая прочитанная в этой серии книга была интересной и думалось тогда, что читать чужой дневник, в котором

интересно и необычно, я словно погружалась в чужой мир, видела, как меняется главная героиня, Ода, растёт и взрослеет. И мир, про который рассказывала девочка, вызывал интерес и желание узнать его получше.

Но сейчас... сейчас я понимаю, что хватило бы одной книги, одного дневника. Ведь чем больше автор растягивает идею, чем дальше пишет, тем мне всё сильнее начинает казаться, что история Оды избитая, что таких дневников было много. Пропала оригинальность, которая отличала эту историю от множества других. А жаль...

Ніна Ґрьонтведт точно пам’ятає, як то — бути підлітком. Як пхиркати на дитинячість однокласників, вважати себе серйозною і дорослою, говорити незрозумілими, але такими красивими фразами з фільмів, шарітися при зустрічі з най-найсимпатичнішим хлопцем… Одним словом, знову бути 13-річною дівчинкою :)

Власне, це, мабуть, і є найбільша принада «Абсолютно нецілованої» — занурення у роки, коли найбільшою проблемою було те, що твоя найліпша подруга забула вдягнути ваш «сестринський» браслет. І це занурення виходить у Ніни Ґрьонтведт пречудово, чесне слово! Можливо, звісно, вона ходила назирці за знайомими дівчатками чи підсовувала їм до кишені диктофон, хто зна, але результат — ось він. Головна героїня проживає день за днем нову весну, закохується, впадає у відчай, лякається, шаріється, вчиняє мужні і дорослі вчинки, вигулює собак і розмовляє з курочками, а найсокровенніше записує до щоденника, який ніхто-ніхто (крім нас з вами) не може прочитати. Тож дівчаткам-школяркам (або дорослим леді, які теж хочуть інколи подуркувати ;)) точно сподобається.

І так, це зовсім не «якась там слинява любовна історійка», як і обіцяє анотація. Хоча яка ж дівчача книжка без романтики? ;)

Честно перед КРЯККом прочитала первую книгу - Нина была гостем ярмарки - и так влюбилась в героиню, что купила себе, давно не двенадцатилетней девочке, вторую часть, и незамедлительно хвастаюсь. Эти книжки (а я жду третью и четвертую очень) - удивительно честный дневник подростка без чернухи, секса и плохих людей. Я писала примерно так же в этом возрасте, и автор не преувеличивает ум ребёнка (ох уж эти детские дневники, написанные сплошь деепричастными оборотами и тридцатистраничными абзацами), не делает из него героя (но очень хвалит за хорошие поступки), и поэтому девочка получается живой и настоящей. Ооочень рада была немного поболтать с Ниной - спасибо, Компас!

Ця серія повертає мене в мої власні 13 років! Мила, смішна, добра (дууууже добра, пронизана наскрізь добротою). Уда дуже щира в своїх щоденникових записах, не намагається приховати своїх негарних вчинків або слів. Це, насправді, дуже корисне вміння — бути щирим із самим собою, не видавати бажане за дійсне.

У цій частині мені дуже сподобалося, як описані стосунки Уди з батьками. Її родина для мене дуже близька до ідеалу. Хоча Уді іноді важко розповісти те, що її хвилює, та вона знає, що за потреби завжди зможе прийти до батьків, а вони її вислухають і насправді зрозуміють, а не вдаватимуть, що це так.

Дівчинка іноді робить безглузді вчинки, зі які потім їй буде соромно, але вона завжди намагається виправити свою провину. Або робить таке, від чого я катаюся від сміху по підлозі (Вчинок у Великому Лісі — це максимально смішно).

Я проводжу час з цією серією абсолютно фантастично. Рада, що вона в мене є, я можу погортати, подивитися ці чудові малюночки й знову зупинитися на класних моментах.

Идеальные четыре тома. Единственный минус - нет пятого.
А, на самом деле, я не знаю, к чему можно придраться в этой книге: •формат - чуть квадратнее обычного, ближе к тетрадному; •объемная - за счёт особенного внутреннего наполнения, приятно думать, что прочитал достаточно толстую книгу; •белая бумага, кроме одного тома, их четыре (не понятно, кстати, почему); •обложка с частичной лакировкой; •оформление - как настоящий дневник с рисуночками, списками, заметками на полях, с почеркушками. И если это личная книга, и у родителя не екает сердце, то вполне можно и раскрасить черно-белые рисунки и добавить свои личные заметки. У нас так не получилось, так как книги на двоих. •ну, и сам текст: очень близкий девочкам 10-12 лет. У нас эти книги были прочитаны залпом, обсуждались по ходу чтения, только и слышно было: «А ты это читала? А ты..?» и хохот, или тишина подозрительная, значит, зацепило. И было бы круто, если бы и мальчики тоже читали такие книги, чтобы понять, что творится с их подружками. В общем, идеальная книга, даже если просто для красоты на книжной полке.

Попри підготовку до екзаменів, я дуже довго читала цю книгу.
Радію,що натрапила на книги Ніни Е. Ґрьонтведт.
Друга книга мені сподобалася не менше першої.
Герої подорослішали, а тому стало ще цікавіше за ними спостерігати. Автор дуже цікаво побудувала сюжетну лінію, тут не занудьгуєш. З'явилися нові герої, які тільки в позитивному напрямку доповнюють книгу.
У головній героїні я часто впізнавали себе, і це не може не радувати, адже люблю книги, де можу знайти себе.
Цю книгу можна прочитати за один вечір, але попри підготовку до екзаменів, я дуже довго її читала.
Книга дуже тепла та атмосферна.
Можливо, прочитаю ще й третю книгу трилогії.

Книга суто для дівчаток і таких дорослих тіток, що вирішили згадати молодість)))
⠀
Уда, головна героїня, 13-річна школярка, щоденник якої поміщений у книгу. Відверті розповіді, переживання, вподобання, закоханості й проблеми Уди викладені у щоденнику. А які проблеми можуть бути в 13 років? У хлопця, який тобі подобається з'являється напарниця для групової роботи й увесь час вони проводять разом, твоя найліпша подруга не носить ваш "сестринський" браслет і т.п.. Кожна сторінка щоденника-книги наповнена рисунками, написами (усе як має бути у дівчаток).
⠀
Та найголовніше, що героїня чесна сама з собою, нічого не приховує. І з батьками у неї все гаразд - у будь-яку хвилину Уда може звернутись до них, розповісти про те, що хвилює, і отримати пораду чи слова підтримки.
⠀
Історія про живу, справжню дівчинку з приземленими бажаннями, набридливою меншою сестричкою і ляпсусами, які у будь-якому випадку доведеться виправити.