Пойди поставь сторожа

«Острів кожної людини, Джін-Луїзо, вартовий кожної людини – це її совість. Не існує такого поняття, як колективна совість».

Наши боги от нас далеки, Джин-Луиза. Им негоже снисходить к нам и до нас.

Черта не зови, не поможет.

разумеется, — так что давай-ка воздержимся. Каждый человек — остров, Джин-Луиза, каждый человек — сам сторож своей совести. Коллективной совести не существует.

Очень просто оглянуться и увидеть, какими были мы вчера или десять лет назад. Куда трудней увидеть, кто мы сейчас.

Поезда меняются, а кондукторы - нет

Може здатися, ніби людина є частиною чогось не надто гідного, на перший погляд, але не берися судити, доки ти не з'ясуєш усіх її мотивів. Людина може кипіти всередині, але вона знає, що лагідність іноді дієвіша за прояви люті. Людина може проклинати своїх ворогів, але мудріше їх знати.

Кажуть, коли вже терпіти несила, організм вмикає внутрішній захист, ти вирубаєшся і вже нічого не сприймаєш.

Кохання - єдина на світі річ, яка не допускає двозначності. Звісно, існують різновиди кохання, але в одному вони подібні - або любиш, або не любиш.

Упередження, брудне слово, і віра, чисте слово, мають дещо спільне: обидва починаються там, де закінчується розум і здоровий глузд.