The Importance of Being Earnest and Other Plays

Сесілі. Ці ваші кучері, сподіваюся, самі собою в'ються?
Елджернон. Так, люба, — тільки з невеличкою допомогою фахівця.

Елджернон. Сесілі, я жахливо зголоднів.
Сесілі. Не розумію, як ви можете бути таким голодним, коли стільки спожили харчів від жовтня місяця!
Елджернон. Ой, та всі ті вечері були ж для бідного Банбері! Вечері о пізній порі — це єдина їжа, яку лікар йому дозволяє.
Сесілі. Тому не дивно, що містер Банбері вічно такий хворий: та ж він щовечора уминає харчів за шістьох чи й вісьмох чоловік!

Первый солдат: Тетрарх не придет сюда. Он никогда не выходит на
террасу. Он слишком боится пророка.

(Входят Ирод, Иродиада и весь двор).

Вы мне всегда казались неотразимо привлекательным. Даже до того, как мы с вами встретились, я уже была к вам неравнодушна.

Ah, nowadays people marry as often as they can, don't they?

“Гвендолен. Пойдемте в дом. Они едва ли осмелятся последовать за нами.
Сесили. Ну что вы, мужчины так трусливы.”

“Сесили (очень любезно). Сахару?
Гвендолен (надменно). Нет, благодарю вас. Сахар сейчас не в моде.”

“Но я ненавижу немецкий. Противный язык. После немецкого урока у меня всегда ужасный вид.”

“Я, собственно, не знаю, что такое мегера, но леди Брэкнелл сущая мегера”

“Неведение подобно нежному экзотическому цветку: дотроньтесь до него, и он завянет.”