Ваша оценкаЦитаты
Аноним2 июля 2015 г.Добро пожаловать в Голодные Игры. И пусть удача всегда будет на вашей стороне!59,5K
Аноним27 февраля 2015 г.Иногда, оставшись одна, я достаю из кармана жемчужину и вспоминаю мальчика с хлебом, его сильные руки, защищавшие меня в поезде от кошмаров, наши поцелуи на арене.521
Аноним31 января 2015 г.И пока говорила, я представила, что на самом деле потеряла Пита, и поняла, как сильно хочу, чтобы он жил. Не из-за спонсоров, и не из-за того, что скажут потом дома, и даже не потому, что боюсь остаться одна. Из-за него самого. Я не хочу терять мальчика подарившего мне хлеб.
5173
Аноним26 июля 2014 г.– От тільки не треба, – відповів він.
– Треба, – мовила я. – Знаєш, після арени я трохи змінилася.
– Чудово. У нас завжди є про що посперечатися, – відтяв Гейл. – Завжди. Можливо, це й на краще…571- Аноним26 июля 2014 г.
Мені стало соромно за те, що жага вбити Снігоу змусила мене ігнорувати набагато серйознішу справу: я мала спробувати врятувати Піту зі світу темряви й отрути, в якому він застряг. Я не знала, як його там відшукати, як випустити. Навіть не уявляла, з чого починати. У порівнянні з цим подолати «арену», знайти Снігоу і випустити кулю йому в голову – все це здавалося дитячою грою.
572 - Аноним25 июля 2014 г.
– Будь ласка! Приєднуйтесь до нас!
Мої слова повисли в повітрі. Я повернулася обличчям до екрана, наче сподівалася побачити, як примирені люди ідуть одне одному назустріч.
А натомість побачила, як мене підстрелили.568 - Аноним25 июля 2014 г.
Піта. На даху в останню ніч перед нашими першими Голодними іграми. Він усе розумів іще до того, як ми опинилися на арені. Я щиро сподівалася, що зараз він дивиться на мене і згадує ту ніч, і можливо, пробачить мені потому, як я помру.
567
