Гордієві жінки

Ненависть на людей діє як отрута.

Тиї, шо в науку в місто їдуть, тиї замуж в пітнадцять не йдуть.

Іноді хочеться стати водою. Щоб усім приносити радість. І щоб бути корисною - то найвірогідніше. Вода завжди потрібна, без неї ніяк, а з нею - життя, здоров'я, дужість.

Речі заполонили наш світ, наші сім'ї, наш побут, наше життя. Не можна залежати від речей! Вони керують нами! Хто ми тоді, коли поклоняємося золоту, діамантам, машинам і комп'ютерам?

- Мій дід був інакшим, він постійно додому щось купляв і привозив.

• Совєтська закалка, що з'являлося в магазинах. Бо гроші мали, але не було що за них купити. Тепер навпаки. Думаю, так лише роблять ті чоловіки, які мали бідне, голодне дитинство. Або ненажерливі начальники, яким хочеться всього якнайбільше, але все одно, ніколи й нічим не наситяться. Бо це - залежність.

Лія почувалася саджанцем, що його тільки-но встромили в землю: він спрагло прикипає до землі й уростає в неї, тішачись, що нарешті втрапив у довгожданий ґрунт, боїться ворухнутися, аби нічого в тій розкоші не зруйнувати.

Кордони не є перепоною ні для людського, ні для пташиного кохання.

Нині вже не така дика природа, як дикі люди.

Щастя - то миті, що даються й минають, якщо ними не скористатись.

Мій комфорт - це моя внутрішня свобода. І ніяка найдорожча іномарка не замінить мені відчуття того, що хай би де я не був, там мені добре...І все, чого я хочу від цього життя, - це не втратити цього вміння бути всюди щасливим. Не для того ми народжуємося, щоб жити для заліза і шмоток. І не для нещастя ми теж не народжуємося.