Від війни плачуть

Тато Йохая
Не повернувся додому.
Тато Йохая
Уже не вернеться додому.
 
Але тато Йохая
завжди буде
татом Йохая.
Моя бабуся впевнена в цьому.
Вчора діти в дворі питали Йохая:
“Де твій тато?”.
Діти галасували, і їх було багато…
Йохай замовчав, похилилася голова.
Йохай затнувся, він добирав слова.
Діти просили: “Ну, говори”.
А Йохай затявся.
Йохаєві лише три.
 
І ось він очі поволі стуляє
І тихо спокійним голосом промовля:
“Мого тата зараз немає.
Зараз мій тато – це я”.

Привіт, мій солдате, здрастуй.
Миру тобі і щастя.
Цей мотузок на зап`ястя
тобі від мене. Не дякуй.

Спасибі тобі, герою,
що затулив собою
мене, даєш бій лихому.
Коли ти вернешся додому?

І ПТАШКИ ХОЧУТЬ МИРУ

Зранку на світанку пташка прокинулась,
Подивилась, покрутилась, налякалася.
"Нене моя рідна, - пташка питає, -
коли прийде мир, хто знає?"

"Доню моя мила, - відповідає ненька,
Не бійся, не печалься, моє серденько,
прийде той день, прийде скоро,
буде світові - мир, війні - сором".

Зраділа маленька пташка, заспівала:
"Слухайте всі! Радість небувала!
Слухайте всі, малі і старі!
Скоро настане мир на Землі!"