Головокружение

Історія розповідає про запеклого альпініста Жонатана Тув‘є. Чоловік прокидається закутий у кайдани посеред льодяної ущелини, пізніше знаходить ще двох людей — блакитноокого араба, також закутого в кайдани, кремезного чоловіка в залізній масці та свого пса. В пещері вони знаходять мізерну кількість речей для виживання та декілька алогічний речей,  типу патефону. Пізніше вони з’ясовують, шо пов’язані. Їхня головна задача це вижити і придумати як вибратись з цього моторошного місця.
Атмосфера темної і холодної пещери описана чудово, сирість і холод просяк усю книжку. Сторінки перегортаються одна за іншою, тримаючи в напрузі докінця. Місцями було бридко, місцями ком підкатувався до горла і важко було втримати сльози.

Гори...величні та прекрасні, манливі та жорстокі, чаруючі та небезпечні...

Досвідчений альпініст Жонатан Тів'є, що підкорив безліч вершин, одного дня мало не знаходить свій кінець серед таких, здавалося б, знайомих гір. Він, його вірний пес та ще двоє незнайомців опиняються в печері, відрізані від цивілізації, ізольовані та залишені з мізерним шансом на виживання.

Хто заточив їх у цій "природній в'язниці"? Навіщо? Що поєднує чоловіків? Що врешті-решт тут взагалі відбувається??? Ці питання позбавлять вас сну, доки не дочитаєте книгу. В усіх барвах автор змальовує перевтілення Людини на тварину, якою рухає лише основний інстинкт. На що підуть герої заради порятунку? Чим здатні пожертвувати заради свободи?

Тільє пише так круто та реалістично, що я ніби особисто побувала в тій страшній темній печері разом з героями книги, замерзала та помирала від спраги і голоду, а головне від безвиході, невідомості та відчаю.

Мені сподобалось дуже!
Чим закінчиться пригода? Чи зможуть герої пережити своє ув'язнення? Чи розкриється таємниця причини усіх цих подій? Читайте! Якщо ви, як і я, любите, коли від книги стигне кров, читайте обов'язково! Але запасайтесь теплим пледом та гарячим чаєм - буде холодно!

Франк Тільє впевнено крокує до списку моїх улюблених авторів.

Помнится, в далёком уже 2006-м году, после славного Чемпионата мира по футболу на полях Германии, мы за смешные цены приобрели две первые части культовой франшизы "Пила". Интернет тогда казался для нас далёкой Галактикой, поэтому о фильмах мало было что известно. Вроде триллер, присутствуют убийства, психологическая подоплёка. Каково же было удивление после первого в жизни просмотра, когда мы столкнулись не просто с леденящим душу триллером, а с действительно уникальным для своего времени произведением, снятым за копейки двумя неизвестными австралийцами. Сейчас, конечно, эти австралийцы имеют свои тёплые места в Голливуде, но таким ярчайшим дебютом парни того заслужили.

К чему вообще этот лишний абзац? Где-то ближе к концу книги "Головокружение" герои наконец-то путём подбора нужной комбинации открывают таинственную коробку, в которой оказывается довольно интересный предмет. В голове сразу начинают звучать основная музыкальная тема франшизы "Пила" и строгий голос Конструктора, возвещающий об окончании Игры. И ведь романчик Франка Тилье реально похож на детище Вана и Уоннелла. Двое в цепях, один в железной маске, ограниченное пространство, минимум необходимых вещей. Одна лишь разница - 3 персонажа книги, по большей части, выживают в полной темноте, экономя хилый запас источника искусственного света. За ребят оставалось сильно переживать.

В общем, история рассказывает читателям о том, насколько хрупкой оказывается человеческая психика перед лицом катастрофы, депрессии, болезни или любого глубокого переживания. Жонатан Тувье, казавшийся оплотом идеального самообладания и выдержки, натворил в своей жизни достаточно делов, чтобы судить его и назначить ему жестокую казнь. Почему? Ё-моё, прочитайте хотя бы до конца книгу. Она взаправду интересная, поскольку без лишних слов и прелюдий увлекает в себя ответственного читателя, разумно оставляя всё самое вкусное напоследок. И долго не тянет с десертом, отчего не возникает ощущения тяжеловесности при чтении. Франк Тилье вообще мастак в своём любимом деле.

Не мучает поклонников пространными философскими бреднями, упаковывая внушающие страх кошмары в удобоваримые объёмы страниц. Причём хладнокровный триллер, трогательная драма и жуткие ужасы под его чутким взором искусно переплетаются в стоящие произведения, которые достойно занимают свои места в личных библиотеках по всему миру. Возвращаясь к хрупкости психики, нужно отметить, что в определённых ситуациях нет 100%-ной уверенности хоть в чём. Вот и здесь, в "Головокружении", в конце не знаешь точно, где была реальность, а где присутствовало богатое воображение. Настолько скользко, что боишься подскользнуться и ненароком сломать себе копчик.

Так что, ребята, у Франка Тилье есть, что почитать, не только о Шарко и Энебель.