Повія

Одинаковая доля, одинаковое горе сводит людей.

"З щастя та з горя скувалася доля"

Христя! Прошу тебя, стерегись, никого никогда не люби. Приглянется тебе кто - отвернись и беги без оглядки! Шевельнется в сердце любовь - задуши, отравой залей, только не давай ей воли.

"Ти ще не знаєш, що то за втіха ті книжки! Там цілий мир, вищий, кращий від сього, у якому ми барахтаємося мов свині в барлозі"

"Прошу і остерігаю тебе: не люби нікого ніколи, коли тобі хто кинеться в вічі - одвернися та тікай мерщій! Коли що ворухнеться у серці - задави, залий отрутою його, тільки не давай йому волі! Хай ніхто так не мучиться, як я мучусь!"

Но чего только не наговорит прислуга, которой хозяева уже задолжали за три месяца?

«Всюди своє лихо, — думалося Прісьці, — та чужим людям воно за смішки».

... Всё сидит в своей комнате.
– Что же он делает? – спросил Кныш.
– Пишет, читает.
– Дурак, видно! – решил Селезнев.
Колесник засмеялся, а за ним и Кныш.
– Само собой – дурак! 

"Життя, що довга нива - поки перейдеш, і поколешся, і поріжежся на гострій стерні"

"За дурною головою та й ногам лихо!"

- Та й недобра ж таки Марина, - обiзвалася вона до Мар'ї, - он до яких слiз панича довела!
- Молодець Марина! - вiдказала та. - Зяає собi цiну. Так їм i треба. Дури їх, поки молода та здорова! П'ють вони нашi сльози - хай же своїх покуштують!

«Кожна наймичка - люба, поки здорова… Здоров'я - усьому голова».

"Сон - не поміха; хто спить - той не грішить"

"Одна доля, одно лихо людей докупи зводить"

Греха бояться – голым ходить будешь

«Люди не чули того, що було на судi. Вони знали одно - чим суд кiнчився, i по тому судили.»

«Нащо господь бог так дав, що кому землi i не треба - в нього землi несходиме, а в кого її жменя, на ту жменю сотня ротiв роззявилася.»

Жизнь словно колесо катится: одного бросает вниз, другого подымает вверх, чтобы снова в землю втоптать.

Жизнь - удача. Бери от нее все, что она дает; бери на время, зная, что нет ничего вечного; не жалей о том, что проходит мимо тебя; не зевай, если оно само плывет тебе в руки.

"...не така стара як застарена молодиця"