It

Але коли ти вже дорослий, усе перемінюється. Ти більше не лежиш у своєму ліжку без сну, упевнений, що щось чаїться в шафі або дряпається у вікно... але коли щось таки трапляється, щось поза раціональним поясненням, уся схема перенапружується. Аксони й дендрити розпаляються. Тебе починає трясти й теліпати, тебе починає смикати, тріпати й калатати, твоя уява починає стрибати, скакати й шкварити «маленьких курчат» по всіх нервах. Ти просто неспроможний прийняти те, що трапилося, у свій життєвий досвід. Воно не засвоюється. Твій розум повсякчас до нього повертається, мацаючи його легенько лапкою , наче кошеня клубочок шерсті... звичайно, поки ти не божеволієш або потрапляєш у таке місце, де не можеш функціонувати.