Астра

«Астра» — це захоплива історія життя Віктора Варецького, розказана ним самим. Історія пошуку відповідей на запитання, які краще не ставити. Пошук правди, на шляху до якої губиш усіх, кого любив. І розумієш: усе вигадка, все ілюзія. Мандрівка дорогою, що веде серце темряви, в основу світобудови.

Рейтинг LiveLib

3,8

28 оценок

5
32%
4
36%
3
21%
2
11%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 27Хотят прочитать 32

Рецензии

heyitskatie
2 мая 2015
Це одна з тих книг, що створюють більше питань, ніж відповідей. Чудернацька, проте вражаюча історія про систему, про світобудову, про особистість. "Астра" багато на що розплющує очі, запаморочує свідомость, звертає вас до розумового аналізу, до пошуків правди, до первісного знання. Книга, якій важко дати доцільну характеристику, яка не ділиться висновками та відповідями. Книга, що руйнує ілюзії. Читайте.
7 понравилось
706
Amber21
21 ноября 2015
Per Aspera ad Astra или Горе от Ума Внимание, Спойлер!
Странная и сумбурная книга от которой невозможно оторваться. История о том, что за знание нужно платить. Граница мистики с реальностью настолько тонкая, что невольно вступаешь в отрицание: "Да нет, не может такого быть!" Книга чем-то напомнила "Культ" Дереша. Глав. гер. вызывает сочувствие. Метущийся человек, сначала стремящийся к простейшей жизненной стабильности, а после одержимый поиском правды, на протяжении всего повествования переносит потери у дары судьбы. Сначала друг, потом мать и дед, потом отец, которого он обрел и потерял в одночасье, а под конец друг и любимая девушка. Через всю книгу красной нитью проходит предупреждение о том что многия знания - многия печали, а вот список источников к семинару было бы интересно просмотреть)
Читать далее
5 понравилось
601
ami00
26 июня 2018
Дуже КРУТА книга
Життя – це договірний матч, і він триває доти, доки гравці дотримуються правил і норм. Головне – не ставити зайвих запитань і просто грати. Збій у свідомості одного гравця приводить до пошуку правди. Ким проплачено цю гру?Хто судді? Хто глядачі?
Все почалося з страшненької чорної обкладинки. На пів обороті – обличчя. Чи череп. І гламурним білим шрифтом назва книги. Страшнувато. А рука то тягнеться…. Саме смішне, що і в бібліотеці ніхто нічого не сказав. Жодного слова, чи відгуку.
А в мені росло бажання прочитати. Просто тягнуло і ВСЕ.

Тільки от прочитавши на звороті про автора, здивувалася. 1988 рік. Дивно. Дуже дивно, але тим більш цікаво. + зацікавило видавництво, що примітила вже на 5-ти книгах – не ставить рік видання на 3 сторінці (біля назви книги). Це їхній штрих. :)
Скажу відверто, не очікувала взагалі чогось толкового. Вже стільки разів розчаровувалася, що складно було вірити в твір.
І от – це реально БОМБА!!!! Респект авторові!!!!!
Книга - це шквал емоцій. Легко читається, оригінальність сюжету. Закрученість ліній, цікавий герой, любовна лінія, детективна хвиля - все поєднано дуже вдало. Хочеться крикнути : «ВІРЮ!!!!».
І головне – читаєш і не можеш відірватися!!! Це справді захоплююче. В автора ТАЛАНТ з великої літери!!!!
З кожною сторінкою усвідомлюєш – тримаєш в руках справді КНИГУ!!!!
І по-секрету, відкрию таємницю – мені Астра сподобалася більше за «Культ» Дереша. От чомусь провела паралелі – ну мені ці книги – чимось поєднані. Невидимою ниткою – в них є спільне. Приховані мотиви чи оригінальність. От чомусь вони мені об’єднані і все.

Далі. Сюжет починається з історії хлопця – підлітка. Він собі тихо мирно існує у місті, займаючись переглядом ютубу (відеороликів), та створення своїх проектів у життя. Щоб якось прожити. І ось – приходить йому запрошення на форум. Типу не для простих людей. Типу для «обраних».
Типу «для еліти». Чи типу «інтелектуалів». Пацан у нас не промах – і начитавшись купу книг в маминій бібліотеці – приймає це запрошення. Де не має ні карти, ні плану, ні детальних інструкцій. І ось тут починається найцікавіше. ЩО?ДЕ?КОЛИ??? Ці питання задаватиме собі герой, і відповідно читач. Спокійно читати не вийде – захоплюючий детективний сюжет з лірикою – книга по своїй сутті – насправді прекрасна.
До рівня мого улюбленого Голсуорсі правда вона не дотягла ( для мене). Але й не думаю, що автор ставив за мету створити Сагу (чи Шедевр світової літератури). Тому - для мене – це показник СУЧАСНОЇ української літератури. Високий рівень та Оригінальність!
БРАВО!!! І Авторові і Видавництву!!!!
П.С. От не хотілося б і змінити нічого в сюжеті. А ще сподобалася нумерація в книзі - від Верхньої цифри до меншої. Шикарно!!!
Читать далее
4 понравилось
874