Вар’ят - крейзі-мен. Слівце, без котрого і Львів не Львів. Моцно ввійшло у галицькі мовні практики, і залежно від контексту фрази набувають досить несподіваних значень. Літературного "клеїти дурня" не почуєш ніґди, натомість на кожнім кроці лунає "грати вар’ята". Та й замість на позір простішого "не бреши" чути "не роби з тата вар’ята". Спраглі до ризикованих оборудок "йдуть на вар’ята", хоча з тим самим успіхом можуть піти і ва-банк. Безцінні галицькі дітки залюбки не лише казяться чи бісяться, але й вар’юють. Та й укохана жона від ревнощів властиво вар’ює, а не божеволіє.