Дефіляда в Москві

Цей роман належить до жанру альтернативної історії, адже основою його сюжетної лінії стала перемога спільних німецько-українських сил над Росією та пишний парад союзників 7 листопада 1941 року на Красній площі в Москві. Написаний вигадливо і з гумором, він нагадує про те, що творити історію, долати міфи та стереотипи ніколи не пізно. І звучить особливо актуально саме зараз, саме в цей час.

Рейтинг LiveLib

4,0

55 оценок

5
44%
4
29%
3
24%
2
4%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 59Хотят прочитать 30

Рецензии

Stritreserka3 октября 2017 г.
Колоритно, смішно, інколи сумно, лаконічно, але надзвичайно образно!
Саме Кожелянка називають засновником жанру історичної альтернативи в українській літературі, тому нічого подібного ви просто не зможете знайти. Ну, хіба що в Ірванця можна пошукати.
Яскраві образи українців, іронічний і якийсь принизливо-слабкий образ Вірного Сину Німецького Народу і Його Великого Фірера, Рятівника Світу від комунізму...Великого Імператора Третього Райху - Адольфа Гітлера.
Автор взяв і подумав, а що було б, якби...? І як же цікаво читати його версію, і твір 6-класника, у якому аналізується роман, і фантазію про інопланетне майбутнє.
А як майстерно Кожелянко словозмінює слово дефіляда. З'являється і дефілядь, і ще бозна-що. Читати однозначно варто. Лише читайте обережно, не заплутайтесь, де правда, а де вигадка.
Однозначно - 5 із 5!
Читать далее
5
311

Все рецензии

Цитаты

dani_fausse1 июня 2012 г.
увесь наклад наклепницького роману «Парад в Кієвє» спалити. Причетних до його видання судити, а щодо автора г-на Налівайкова, то зініціювати проти нього народний гнів і винесення фатви на зразок присуду Салману Рушді покійним аятолою Хомейні за твір «Сатанинські вірші».
1
182
dani_fausse1 июня 2012 г.
в московському видавництві «Головешка» вийшов друком роман якогось г-на Налівайкова «Парад в Кієвє», написаний цим самим рязано-вологодським діалектом, у якому автор-борзописець все перевертає з ніг на голову, по-блазенському переписує історію, починаючи від 1941 року — початку Другої Світової війни, за версією цього писаки сталінські опричники зупинили україно-німецькі війська восени 1941 року під Москвою, згодом перейшли у наступ, 7 листопада 1943 року взяли Київ і провели там дефіляду на честь річниці большевицького заколоту у Петрограді 1917 року; в своєму пасквілі цей писака зводить наклепи на великий український народ, кидає тінь на чисту і безкорисливу україно-російську дружбу, ганьбить блиск і славу української зброї, протягує апологетику комуно-більшовицької ідеології, блюзнірствує щодо пам'яти полеглих вояків за волю України і свободу Росії, святотатствує над могилами і прапорами, сіє сумнів і спокусу в душі маловірів і нетривких духом, зрештою, просто знущається над українською ідеєю та російськими сокровенними помислами.
Читать далее
1
149
dani_fausse1 июня 2012 г.
Під малюнком було ще два матеріали працівників редакції, а з лівого боку — традиційна колонка інформації «Дзиґарінформ». Тут були повідомлення про перейменування вулиць у Чернівцях з румунських назв на українські (наприклад, «Янку Флондор» стала носити ім'я ще живої, але вже старенької письменниці Ольги Кобилянської), містились прізвища буковинців, які нагороджені урядовими хрестами за звитягу на Східному фронті, можна знайти відомості про концерт у Чернівцях знаменитого київського чоловічого ансамблю «ВВ», який виконував власні пісні під власний акомпонемент (гармонійки, кобзи, ґітари тощо) і шляґер якого «Весна» став неофіційним гімном українських десантників, вони йшли в бій під патефонні записи цієї назагал посередньої пісні, було кілька інформацій про демонтаж пам'ятників румунського колоніялізму та недовготривалого совєтського тоталітаризму, останньою містилась інформація, яка свідчить або про відсутність політичної цензури в тодішній Україні, або про тенденцію «є така думка» щодо героя цього повідомлення: «Учора на розі вулиць гетьмана Скоропадського і Дмитра Донцова в Чернівцях зазнав аварії автомобіль «Опель-Адмірал», яким кермував народний депутат Центральної Ради України пан Георгій Коротчук. Невідомо, чим закусював пан нардеп «Українську з перцем» — салом чи мамалиґою, але зиґзаґ гальмівного сліду і як ножем зрізаний ліхтарний слуп свідчать, що закуски було недостатньо». А може, це тодішні журналісти були такі сміливі?
Читать далее
0
69