
Странная, страшная, взрослая сказка
Mavka_lisova
- 273 книги

Ваша оценка
Ваша оценка
Дуже гарна та ніжна книга. На перший погляд дитяча, та насправді дуже доросла. Таке відчуття буває, коли дитина починає з розумінням говорити про дорослі пррблеми. Хочеться також відзначити неймовірне вміння автора поєднати містику і реальність. Події сучасності змішуються з давньою казкою. Але немає в книзі мішанини. Все чітко стоїть на своєму місці. І любов - це любов, не важливо в якій країні, чи на якому континеті. А війна ніколи на може бути казкою.

Бывают книги с очень красивыми иллюстрациями, бывают фильмы с красивой картинкой, бывают книги, которым не нужны иллюстрации и картинка возникает в голове, но это первая книга, где мне так не хватало иллюстраций, я читала и видела их. Видела этот волшебный лес, его героев, видела все происходящее так явно, как никогда. Это очень большой плюс автору. Никогда я не представляла себе все настолько четко, а еще очень обидно, что, видя такие иллюстрации в своей голове, я не в силах перенести их на бумагу.
Интересная повесть, не помню, чтобы читала что-то подобное. Это такая волшебная сказка про мальчика-подростка, она даже может показаться детской. Но нет, это взрослая сказка. Сказка про любовь.
Не могу сказать, что мне очень понравилось, но читать приятно, прекрасный слог, хороший сюжет. Повесть явно заслуживает больше внимания, чем ей уделяется, и я могу посоветовать всем любителям мифологии и сказок ознакомиться с этим произведением, которое, несмотря на минусы развития сюжета (мне не хватило динамики), погружает читателя в волшебный и интересный мир.

Кохання спалює
Повість Юрка Покальчука «Озерний вітер» - для тих, хто любить казки. Полюблять повість і ті, хто цікавиться… історією. Адже «Озерний вітер» - це ще одна легенда про народження Волинського краю з його синьоокими озерами та вільними вітрами. Це оповідь про безсмертя людської душі, яка здібна кохати по-справжньому й наповнювати цим коханням простір навколо себе.
Волина ще малим хлопцем покохала Царівна Озера. Тому в одну з Купальських ночей забрала його від родини, тим самим подарувавши вічність, але лише в глибинах озерних. Так і жив юнак, під чарами, кохаючись з Царівною навесні, влітку і восени. Так продовжувалося протягом сімдесяти років. Доти, доки не приходить до нього, напівлюдини й напівдемона, людське кохання, яке зігріває його вічно холодне тіло й душу. Волин закохався у просту сільську дівчину Лею. З цим почуттям до нього й прийшла загибель. Приреченість цього кохання зрозуміла в його зародку, але в жоден момент не відчувається туга, жаль або смуток, ти розумієш - так має бути! Це кохання не буде довгим, але водночас буде прекрасним, неповторним! Смерть, а герой помирає кілька разів, не сприймається як кінець, адже вона є початком... початком іншої долі – не людської, а безсмертної, вічної…
Любовна драма розвивається на фоні прадавнього лісу і чистого озерного плеса з усіма їхніми жителями. Тут є лісовики, планетники, літавиці, мавки і стрижені, русалки і змії, вовкулаки й упирі, куці і куцики та багато інших демонів води, повітря і землі. Яскраві картинки міфічного світу постають перед очима завдяки вмілій мові автора, влучні слова дозволяють письменникові створити багатогранний світ художнього твору, насичений емоціями; зануритися у міфи і легенди народу. А ще Покальчук показав, що лірично можна писати не лише про кохання, а навіть про його бажання та передчуття, його нездійсненність та небуття, трагічно і передчасно перерване наглою смертю.

В коханні немає вчора і завтра, є вічне зараз, час – не існує, зникає. Кохання не має мети, не має напрямку, воно ніби безглузде, і в цьому його найвищий сенс, бо воно огортає тебе, обіймає і перетворює. Ти стаєш часткою вічного життя, спізнаючи оте найвище, отак, як спізнаєш ти!

Кохання – це перші двері у вічність. Коли ти забуваєш про час, про існування чогось ще, крім тебе, і твого кохання, і коханої істоти з тобою, в тобі, у взаємопроникненні і злитті з нею, ти потрапляєш у позачас і в позанростір...












Другие издания


