Рецензия на книгу

• 

  Romashka2816 марта 2016 г.

  Кохання спалює

  
  

  Повість Юрка Покальчука «Озерний вітер» - для тих, хто любить казки. Полюблять повість і ті, хто цікавиться… історією. Адже «Озерний вітер» - це ще одна легенда про народження Волинського краю з його синьоокими озерами та вільними вітрами. Це оповідь про безсмертя людської душі, яка здібна кохати по-справжньому й наповнювати цим коханням простір навколо себе.

  Волина ще малим хлопцем покохала Царівна Озера. Тому в одну з Купальських ночей забрала його від родини, тим самим подарувавши вічність, але лише в глибинах озерних. Так і жив юнак, під чарами, кохаючись з Царівною навесні, влітку і восени. Так продовжувалося протягом сімдесяти років. Доти, доки не приходить до нього, напівлюдини й напівдемона, людське кохання, яке зігріває його вічно холодне тіло й душу. Волин закохався у просту сільську дівчину Лею. З цим почуттям до нього й прийшла загибель. Приреченість цього кохання зрозуміла в його зародку, але в жоден момент не відчувається туга, жаль або смуток, ти розумієш - так має бути! Це кохання не буде довгим, але водночас буде прекрасним, неповторним! Смерть, а герой помирає кілька разів, не сприймається як кінець, адже вона є початком... початком іншої долі – не людської, а безсмертної, вічної…

  Любовна драма розвивається на фоні прадавнього лісу і чистого озерного плеса з усіма їхніми жителями. Тут є лісовики, планетники, літавиці, мавки і стрижені, русалки і змії, вовкулаки й упирі, куці і куцики та багато інших демонів води, повітря і землі. Яскраві картинки міфічного світу постають перед очима завдяки вмілій мові автора, влучні слова дозволяють письменникові створити багатогранний світ художнього твору, насичений емоціями; зануритися у міфи і легенди народу. А ще Покальчук показав, що лірично можна писати не лише про кохання, а навіть про його бажання та передчуття, його нездійсненність та небуття, трагічно і передчасно перерване наглою смертю.

  18

  341