Цитаты из книги Reaper Man

Разумеется, есть и неожиданные смерти, связанные с убийствами, с ножами в спине, но смерть, приходящую потому, что жизнь просто-напросто закончилась… в общем, такого рода смерть волшебники всегда чувствуют загодя.

Сдумсу исполнилось сто тридцать лет, и он вдруг осознал, что большую часть своей жизни был стариком. На самом деле это нечестно.

В прошлом Смерть пробовал использовать огненных коней и скелетов, но нашел их крайне непрактичными – в особенности огненных скакунов, которые имели привычку поджигать собственную подстилку, а потом с дурацким видом торчать посреди пожара, в то время как их хозяин тушил огонь.

Все рано или поздно умирают, даже самый простой человек понимает это. Никто не знает, где он был до того, как родился, но, родившись, почти сразу понимает, что прибыл в эту жизнь с уже прокомпостированным обратным билетом.

Аркканцлер был не из тех людей, кто получает удовольствие, обращаясь с женщинами бесцеремонно и грубо. Другими словами, он обращался бесцеремонно и грубо абсолютно со всеми, независимо от их пола, соблюдая, таким образом, равенство.

Здатність сухорлявих старих жінок переносити велетенські вантажі феноменальна. Дослідження показади, що мураха може нести вагу, в сто разів більшу за себе, але ніжто не знає граничну вантажність середньостатистичної крихітної вісімдесятилітньої іспанської сільської бабці.

Якби хтось сказав мені місяць тому, що за кілька днів після смерті я буду ходити по вулицях у супроводі соромливого бабая, який ховається за дверима, в товаристві зворотної версії вовкулаки... а що, я, певно, посміявся б із них. Якби вони повторили кілька разів, звісно. Голосно.

В селищі у Вівцескельних горах, де танцюють справжній морріс данс, наприклад, вірять, що ніхто остаточно не вмирає, поки не вщухнуть збурення, які вони спричинили у світі: поки не стане накручений ним годинник, поки не перебродять вина, що вона наготувала, поки не зберуть вирощений ними врожай. Круговерть чийогось життя, кажуть вони, це тільки осердя їхнього справжнього існування.

Спромігшись на камінґ аут із шафи він знайшов себе.

Звісно, воно не могло його вбити. Але воно могло позбавити його тіла. Як старого Одну-Людину-Відро. Доля гірша за смерть, навпевне.

Час від часу люди підіймалися на гору і додавали камінь чи два до піраміди на вершині, в першу чергу, щоб довести, шо немає такої чортової дурниці, якої б не втнули люди.

- вони поховали вас заживо лише за те, що ви були мертвим.

Я НЕ ВПЕВНЕНИЙ, ЩО ІСНУЄ ТАКА РІЧ, ЯК ПРАВИЛЬНЕ. ЧИ ХИБНЕ. ТІЛЬКИ ТОЧКИ ЗОРУ.

Смерть знав, що латання долі однієї особи може зруйнувати цілий світ. Він знав це. Це знання було вживлене в нього. - ЧОРТ З НИМ, - сказав він. І вступив у вогонь.

Вражає, скількох друзів можна здобути, просто зазнаючи невдач у справах, за умови, що ви достатньо погані, щоб бути посміховиськом.

Він ніколи не вбивав. Він брав життя, але тільки коли з ним було покінчено. Є різниця між грабіжництвом і крадіжкою знайденого.

Люди мають зовсім неправильне уявлення про віру. Вони гадають, що вона працює задом наперед. Вони гадають, послідовність така: спершу об'єкт, потім віра. Насправді, вона працює в іншому напрямку.

- Чув, ви не тільки померли, але вас ще й поховали. - Це правда. - Хорошу людину не закопати, еге?

Усе, що існує, жадає жити. Навіть речі, які живими не є. Речі, які мають якесь недо-життя, метафоричне життя, майже життя.