Древний знак

Пам'ятаєш, як колись дуже давно бігла за тобою людина з пращею в руках, щоб убити і втолити свій голод? Не вбила тебе тоді людина.Чи зрозумів ти, чому вона схопила шматок глини і підбігла до скелі,щоб накреслити на ній плавні лінії? У тих лініях був ти,що біг у вічність.А в іншому місці і в інший час ,можливо, це було трохи інакше.Можливо, тоді ти сам був людиною. Ти шукав оленя,щоб убити йогоі вгамувати голод. Ти був похмурий і злий і раптом ти зупинився перед квіткою. Ти хотів зірвати її і з*їсти,вже й руку до неї простягнув, та раптом завмер, уражений .Ти довго дивився на квітку і відчував, що душа твоя немовби розсуває й випростує тіло твоє. Ти дивився на квітку і намагався зрозуміти, чому очі твої набули здатності бачити таке, що ще досі, мабуть, ніхто не бачив. І ти ще поки дуже неясно почав здогадуватися, що є така сила- краса. Ти ще не знав як назвати цю силу, але она вже входила в тебе , і ти не зірвав квітку, ти опустився перед нею на коліна і почав оглядатися навколо. Блакитне небо, хмари, запалені сонцем, саме сонце, сині зубці гір, зелені галявини, дерева, птахи,нарешті, олені- все, все ти побачив інакше. Іти схопив шматок глини, підбіг до скелі і, кинувши погляд на оленя , накреслив кілька ліній ...Не можна сказати,що малюнок був дуже схожим на оленя ,але то був знак..."