Одного разу засперечалися ми із знайомим про те, що таке щастя. От він мене і питає:
- Слухай, Харитоне, а хотів би ти освіту найвищу пройти?
-Хотів би,-кажу
- А хотів би ти здоровля,онуків,достатку більше мати?- знову питає він мене
-Хотів би,- відповідаю
-То як же ти можеш щасливим себе називати, коли тобі багато чого невистачає?
То знаєте,що я йому сказав на те?
-По-твоєму,-кажу,-виходить, ніби найщасливіший той віл буває, що наївся досхочу, ліг на травичку і ремигає?