Szukając Alaski

А крім цього, Пампушечок ходить тепер як стара бабця з гемороєм, бо його лебідь у дупу дзьобнув.

Людям, думав я, потрібна визначеність. Їм нестерпна ідея​, що по смерті нас чекає величезне чорне ніщо, з тим, що їхні кохані припинять існувати, вони не можуть уявити, що вони й самі колись припинять існувати. І врешті я дійшов висновку, що люди вірять у загробне життя, бо без цієї віри жити нестерпно.

– Ти ж розумієш, у кого закохався, Пампушечку? У дівчину, яка тебе смішить, дивиться з тобою порно і п'є вино, А не в божевільне, люте стерво.
І якщо по правді, щось у цьому було.

Щоб вижити в "Калвер-Кріку", треба завжди зберігати вірність друзям, а вона цим правилом знехтувала. Але показала мені, як треба чинити.

– Пробач. Не хвилюйся, дівчинко,– сказав він.– Господь покарає негідників. А поки цього не встиг зробити Він, покараємо ми.

На тебе я гніватись не можу, ти безневинний кістлявий покидьок.

Іноді програєш бій. Але бешкет завжди виграє війну.

Ти живеш у лабіринті, думаєш про те, як одного разу з нього втечеш і як це буде чудово, і живеш цим уявним майбутнім, а воно не приходить. Ти використовуєш майбутнє, щоб утекти від сьогодення.

Але визираючи у вікно, ти проґавив не менш цікаву буддистську тезу – що слід завжди й у всьому бути присутнім у сьогоденні – по-справжньому присутнім.

– А, так! Аляско, це Пампушечок. Пампушечок учить напам'ять усілякі передсмертні висловлювання. Пампушечку, це Аляска. Влітку її полапали за цицьку.

Він вірив у рівноправність шухляд і пхав у них усе, що туди влазило.

Він почув, що це найкраща школа-інтернат в Алабамі, подав документи і написав у вступному творі, що йому дуже хочеться потрапити до школи, де можна читати товсті книжки. Проблема в тому, писав він, що вдома батько постійно б'є його книжками, тому він з метою безпеки тримає тільки тоненькі книжки в м'якій обкладинці.

- Погоди-ка. - Полковник схватил карандаш, начав что-то поспешно строчить в тетради с таким видом, будто он только что совершил прорыв в области математики, и через некоторое время снова повернулся ко мне: - Я провел подсчеты и определил - ты брешешь.

- Чому ти так швидко куриш?

• Ти куриш для задоволення. А я - щоб померти.

... чтобы люди чтили Господа не из-за стремления попасть в рай или страха оказать в аду, а потому что он- Бог

Мы не можем возлюбить своих ближний, пока не узнаем, насколько они ущербны.

Не надо к ней так привязываться, говорил я себе. Пусть она идёт в жопу.

Звук- это неотъемлемая часть художественного опыта