Тут похований Фантомас

Собаки й коти - хороші актори, і в цьому вони схожі на людей. Живучи при людях, вони навчились акторства. Хоч ролі собаки й кота є дуже різними. Знайомий нейрохірург колись порівнював їх із різними типами наркоманії. Якщо пег - це веселий курець трави, якому понад усе потрібне близьке за настроєм товариство, то кіт - самодостатній споживач героїну, що насолоджується самотністю, із головою занурений у трагізм і безвихідь буття.

"У кожній подорожі найголовніше - сама подорож."

"Бо насправді абсолютне, сказати б, метафізичне зло кожної війни та її наслідків полягає ще й у неможливості провести однозначну межу між героїзмом і злочином."

"Найкраща поезія - тиша між словами, пробіл на папері. Найкраща проза - та, що виправлена й закреслена."

Наш найтяжчий злочин - це наша терпимість до поганої музики, наша зговірливість і поступливість.

Ця влада невдовзі дійде й до того, щоб провести опитування серед дошкільнят - чи потрібна їм українська мова. І, я впевнений, результати вона все одно сфальсифікує.

Я свідомо вживаю так часто оце "начебто". Ми нічого не знаємо напевне. Ми, напевне, нічого певного вже й не дізнаємося.

"Найкращий поет - мертвий поет", - за таким принципом оцінюють поетів у нашій країні її чиновники та президенти. Зрештою, чи тільки вони? Найвища форма вшанування - це поховати його. У виняткових випадках - ще й перепоховати.

Співати з усіма дорослими - це наче й самому вже дорости до них.

Ми з'їли кита тихо й швидко, зажувавши хлібом і запивши так званим вином. Отоді і з'явилося відчуття, наче ми з'їли когось зі своїх.

Катастрофа країни, чоловіки якої вже ні любити, ні захистити не можуть. Тобто вони вже колишні чоловіки. Їх ґвалтує влада цієї країни. Вони ґвалтують її, цієї країни, дівчат.

Узагалі, коли прослуховують твій телефон, то можна принаймні жпртувати. Пригадується ще з часів совка: "Якщо хропиш не ти й так само хроплю не я, то значить хропить майор!"

Ми не візьмемо їх у свою незалежність.

"Пане Юрію, я особисто знаю героїв усіх ваших колонок". І це вже більше схоже на правду. Цікаво було б і самому з ними познайомитись.

У кожній подорожі найголовніше - сама подорож. Досягнення кінцевого пункту є вторинним.

Ми б обов'язково поговорили з вами про те, які вірші беруть із собою в ліжко. А ще - які кладуть під подушку, щоб зловити найкольоровіші сни. Такі вірші особливі, їх не так багато, і вони швидко зношуються. Існують такі вірші, що їх можна видряпати лише на ніжці обіднього столу. А інші - для ванних кімнат. Я впевнений, що віршів потребують і наші полиці та шафи. Особливо такі, у які вже нічого, крім віршів, не втиснеться. Або такі, із яких нічого, крім віршів, і не візьмеш.

Життя набуває непердбачуваних форм. Поки ми сваримося на теми русифікації та двомовності, італійська стане офіційною мовою Галичини. І навіть депутати від ВО "Свобода" змушені будуть її вивчити.

Душевнохворих здебільшого й не лікують, їх просто зачиняють у клітках або, як сміття, викидають на вулицю. І, звісно, залишають за ними право не мати жодних прав.

Найкраща поезія - тиша між словами, пробіл на папері.

Вірші ніби кайф: найкраще ловити лежачи.