Я вже знаю, куди поїде ця гарна і трохи сумна казка. Туди, де ії оцінять (надіюсь) по-справжньому. Вона так повчальна, така життєва, і така дитяча.
Я з подібних книг вже виросла. Це саме той випадок, коли книга для дітей і тільки для дітей. Дорослим тут робити нема що. Хоча асоціацій багато.
Гарбузові оладки по п'ятницях, суп з тогож таки гарбуза, рибні котлетки,- хіба їх можуть замінити якісь там продукти в тюбиках з додаваннням ароматизаторів? Ніколи і нізащо!
А хіба нормальна людина буде боятися снігу? Білого і чистого, з якого можна ліпити сніговика, бавитися в сніжки і ще багато різних забав.
А жити в Медовому місті і не знати смаку меду? Та то ж чистий абсурд!
Абсурд, чи ні, та на думки наводить ця книга зовсім не дитячі. Читати дорослим, чи ні- вирішувати вам. А діткам дуже рекомендую.
Перевод.
Я уже знаю, куда поедет эта хорошая и немного грустная сказка. Туда, где её оценят (надеюсь) по-настоящему. Она такая поучительная, такая жизненная, и такая детская.
Я из подобных книг уже выросла. Это именно тот случай, когда книга для детей и только для детей. Взрослым здесь делать нечего. Хотя ассоциаций много.
Тыквенные оладьи по пятницам, суп из той тыквы, рыбные котлетки, - разве их могут заменить какие-то там продукты в тюбиках с добавлением ароматизаторов? Никогда и ни за что!
А разве нормальный человек будет бояться снега? Белого и чистого, из которого можно лепить снеговика, играть в снежки и еще много разных забав.
А жить в Медовом городе и не знать вкуса меда? Но это же чистый абсурд!
Абсурд, или нет, но на мысли эта книга наводит вовсе не детские. Читать взрослым, или нет- решать вам. А деткам очень рекомендую.
42 понравилось
