Одного разу на Різдво

У цій дивовижно світлій та домашній казці живе справжній дух Різдва. Родина їжачків - тато, мама та троє їхніх діток - не лише разом готуються до свята, переказують історію про народження Ісуса, а й приймають несподіваних гостей - двох маленьких ховрашат, які заблукали у лісі. Усі разом вони вчаться бути мудрими, розважливими і відкривати серця для доброти. Легкий і проникливий текст Надійки Гербіш доповнений блискучими ілюстраціями Юлії Пилипчатиної занурить маленьких і великих читачів у зимо...

Рейтинг LiveLib

4,4

40 оценок

5
65%
4
20%
3
10%
2
0%
1
5%

Ваша оценка

Прочитали 42Хотят прочитать 17

Рецензии

Papapupa
27 декабря 2014
Є люди, який мають свій власний неподібний до інших стиль. І Надійка одна з них. Її нова дитяча книжка з перших речень окутує теплом і затишком родини маленьких їжачків. Кожна маленька деталь, будь то ім*я іжачків, чи страви з їх святкової вечері, або теплий шалик матусі, та найголовніше добри вчинок дітей-все це створює справжню різдвяну казку.
15 понравилось
1
315
L_Anatoliivna
21 декабря 2016
приємне відкриття :)
вчора, нарешті, ця книга, та дві інші, потрапили додому. довго ж вони подорожували..) здавалося, що цілу вічність)) але не про це)
"Одного разу на Різдво" - це не просто дитяча книга. це справжнє диво. і я зовсім не перебільшую. вперше зустрічаю ТАКУ казку серед творів сучасних авторів.
так, багато хто пише про добрі вчинки і т.п. але ця книга по особливому торкається душі. чого тільки варті імена героїв: Щастик, Міла, Форко, Росинка. а Тосик - викликав у нас постійно посмішку)
прочитавши останню сторінку, відчуваєш настільки тепло та затишно стало на душі) чи після кожної книги так?! звісно, ні..
однозначно, вона стала нашою улюбленою) її хочеться і хочеться читати)
p.s. і якщо ви ще вагаєтесь, що подарувати малечі, або собі на Різдвяні свята - то оберіть її. не пожалкуєте)
Читать далее
10 понравилось
2
416
Burmuar
22 февраля 2017
Коли стаєш дорослою дівчинкою, а тоді і жіночкою, все частіше починає турбувати питання, що не так з людьми, які навколо. І йдеться як про звичайну грубість у побуті, так і про ситуацію в країні та й світі загалом. У такі моменти мені починає здаватися, що багатьом людям у дитинстві читали геть не те, або просто не читали. Бо коли тебе вчать порядності, честі, щирості, щедрості, відповідальності, вірності кожною прочитаною вечорами книжкою (і власним прикладом - бажано), то важко бути іншим, непорядним.
"Одного разу на Різдво" - чудова книжка з класичними істинами, яким слід вчитися. Зрозуміло, що вона про Різдво і про те, що свято має бути для всіх. Родина їжаків (небідна і звикла святкувати Різдво у родинному колі з дотриманням маси традицій) стикається з бідними ховрашками, чия мама захворіла, а вони самі, голодні і холодні, шукають в хурделицю тітку, яка могла б передати їхній мамі ліки. Батьки-їжаки вирішують допомогти ховрашкам.
Якби це була дуже посередня книжка, на цьому б вона і закінчилася, але книжка хороша. Тому рішення батьків не одразу і не у всьому зрозуміле дітям, які знають про допомогу ближнім, але так само знають, що Різдво має бути саме таким, до якого вони звикли. І батькам доводиться донести до дітей, що поняття честі, благородства і всього того, що я перерахувала вище, це не просто абстрактні істини, а план, який можна реалізовувати щодня.
Тож книжкою дуже задоволена, попри спокійне ставлення у нашій родині до релігійних звичаїв. Бо моральна її складова на найвищому рівні.
Читать далее
7 понравилось
0
444