
Ваша оценкаЦитаты
robot9 февраля 2020 г.У мене таке відчуття, ніби я опинилася серед людей, які збираються жити вічно. В кожному разі, вони так поводяться. Вони так перейнялися грошима, що забули про життя.134
robot9 февраля 2020 г.Ліліан глибоко зітхнула. "Ми в схожій ситуації, — подумала. — Обоє не маємо майбутнього! Його майбутнє сягяє тільки до наступних перегонів, а моє — до наступної кровотечі".127
robot9 февраля 2020 г.Я дурень, роблю все, щоб іще дужче відштовхнути її від себе! Чому я не скажу їй з усмішкою, що має рацію? Чому я не застосував цього старого фортелю? Хіба я не знаю, що програє той, хто прагне втримати, а виграє той, хто з усмішкою відпускає? Невже я забув про це?129
robot9 февраля 2020 г.Поглянув на сукні і туфлі — ще секунду тому вони були картиною чудового безладу — а тепер лежали в гострому світлі розставання і були зброєю, націленою в його серце. Він вже не дивився на них, як на милий балаган, а скоріше з болем, який відчуваєш після повернення з похорону коханої особи, несподівано побачивши щось з її особистих речей, — капелюх, білизну, пару черевиків.132
robot9 февраля 2020 г.У житті найважливіше добитися того, щоб мати змогу вибрати момент власної смерті, бодай заради того, щоб смерть не змогла придушити людину зненацька, як пацюка, якщо та готова.132
robot9 февраля 2020 г.Виразні очі в черепі живого трупа зблиснули. Прагне товариства, а не шахових розв'язок. Прагне когось, хто міг бути при ньому, коли двері несподівано відчиняться і не увійде ніхто, крім безголосого вітру, під подихом якого кров вирветься з горла і наповнить легені, спричиняючи задуху.Читать далее
Тут усе його життя, але що за життя! Кожен день був такий самий, як і наступний, закостенілий в безмежній рутині, день по дню, а в решті року дні зливаються між собою в один довжелезний день, бо настільки сильно вони були схожі на себе, і так само зливалися між собою роки, мовби вони були одним суцільним роком, бо і вони нічим між собою не відрізнялися.133
robot9 февраля 2020 г.— Як на мале село товариство здається доволі міжнародним, — зауважив Клерфе.
— Бо таке і є. Смерть так і не стала шовіністкою.132
robot9 февраля 2020 г.Не завжди треба робити те, що правильно, синку. Навіть коли це собі усвідомлюєш. У цьому може інколи полягати чарівність життя.135
YuliyaBychkova5675 февраля 2020 г.Юность вовсе не хочет быть понятой: она хочет лишь оставаться такой, какая есть. Взрослый, слишком настойчиво пытающийся с ней сойтись, ей так же смешон, как если бы надел детский костюмчик. Мы-то можем понимать чувства молодежи, а вот она не собирается никого понимать. И в этом ее спасение.
154