Мені достеменно відомо, що кожен носить її, чуму, в собі, бо не існує такої людини на світі, атож, не існує, якої б вона не торкнулася. І тому треба безупинно стежити за собою, щоб, випадково забувшись, не дихнути в обличчя іншого і не передати йому зарази. Бо мікроб - це щось природне. Все інше - здоров'я, непідкупність, якщо хочете, навіть чистота, - все це продукт волі, і волі, яка не повинна давати собі перепочинку. Людина чесна, яка нікого не заважає, це саме той, хто ні на мить не сміє розслабитися. А скільки вимагає волі і напруги, щоб не забутися. Так, бути хачумленим вельми стомливо. Але ще стомливіше не бажати бути ним. Ось чому всі явно втомилися, адже нині всі трохи зачумлені. Але саме тому ті нечисленні, що не хочуть жити в стані зачумленності, доходять до крайніх меж утоми, врятувати від якої може тільки смерть.