
Ось і закінчено сьомий клас, попереду літні канікули і стільки всього цікавого. Вчителі фізкультури, біології та історії об'єдналися і везуть свої класи спочатку до Криму, а потім, після несподіваного повернення, на Південний Буг. Це вам не убогий географ-алкаш зі своєю алкогольно-педофільною романтикою, тут викладачі - звичайні люди, що люблять дітей, природу і туризм. Ось на кого можна рівнятися, народ же алкоголіків обожнює. Ну та й добре. Школярам доведеться жити в наметах, купатися в блакитному морі, сплавлятися на байдарках і катамаранах по річці, співати пісні під гітару біля вогнища, милуватися метеликами, радіти і сумувати, закохуватися і розчаровуватися, а також відкрити для себе багато нового. Є у мене невеличка претензія до головної героїні, пора б їй уже вийти з образу до неподобства наївної і до нестями правильної дівчинки, після всіх її минулих пригод такий образ виглядає безглуздо. Книга як завжди дуже пізнавальна в плані історії нашої країни та окремих її куточків, відомостей про різну живність, що населяє наші землі, про кам'яні артефакти і, звичайно, про людей. Крім того автор зачіпає серйозні питання, серед яких проблеми екології, проблеми дорослішання, а також історія українського народу, розмова про предмети національної гордості, про притиски та відродження нації і про нашу мелодійну українську мову. Дуже патріотично, дуже доречно, дуже своєчасно.






























