От дивись, у сім років ти думаєш, що в десять в тебе буде повно цукерок у кишенях і рогатка з класною далекобійною гумкою; в десять ти думаєш, що в п'ятнадцять ти рухатимеш Іру з першої парти і почнеш грати у молодіжці збірної України з футболу; у п'ятнадцять ти думаєш, що через три роки проб'єшся до основного складу тієї ж збірної і трахнеш не лише Іру з першої парти, а й усіх дівчат із класу; у вісімнадцять ти думаєш, що в двадцять п'ять матимеш круту тачку, дівчину-супермодель, повно бабок і звання найкращого бомбардиру сезону, і нарешті, в двадцять п'ять ти думаєш, що в тридцять ти отримаєш золотий м'яч, яхту від федерації футболу, острів на Мальдівах від щедрих вболівальників, станеш Президентом своєї дурнуватої, але разом із тим рідної держави. А в результаті, як завше, отримаєш дулю, облиту лайном та обсипану родзинками, і, дякувати Богові, якщо у свої тридцять років матимеш хоча б те, чого свято бажав у десять - повні кишені цукерок, та й то карамельок, бо на шоколадні в тебе тупо не вистачатиме баксів, та Іру з першої парти, котра, щоправда, встигне кілька разів вийти заміж, народити купу дітей і підхопити цілий букет венеричних захворювань.
Ваша оценка