Шмяк говорит "Спасибо"

«Можливо, для світу ти – ніхто, але для когось ти – цілий світ». ©

Сплетові пощастило мати справжнього, вірного друга, який не кидає його не лише за дріб’язкових негараздів, а й у великих халепах, - маленького, кмітливого миша Сеймура. І коли Сеймур занедужує, Сплет вирішує потішити й розважити його саморобним альбомом – Книгою Вдячності. [До речі, непогана думка! Пригадую, не так давно продавалися перекладні брошурки подяки одного дніпропетровського видавництва із назвами на кшталт «Любій матусі» чи «Любому татусеві» (та іншим родичам і друзям). Так от: «Вдячного Сплета» теж можна купувати не тільки для дітей, а й на подарунок рідним і близьким. Звісно, це не те саме, що створене власними руками, але все одно сердечно й радісно.]
Так багато чого є пригадати і за що варто подякувати! Ми, як правило, зберігаємо більше спогадів про темні смуги життя, а не про світлі його сторони. А щастя… воно – у деталях, ніби й неважливих і не помітних окові. У несміливій посмішці, в яскравій веселці, в автобусі, на який встигаєш останньої миті, у підписаній від руки вітальній листівці, отриманій на традиційну, а не електронну скриньку. У прогулянках без парасольки під сліпим дощиком. У вечірньому диванному читанні хорошої книги під м’яким і затишним світлом абажура.
Зрештою, у непроваленій (завдяки вчасній підказці) шкільній виставі та збережених найпотаємніших секретах. А що вже й казати про уникнення смертельної небезпеки!

…Хоча, якби я була на місці Сплета, то не впевнена, що наважилася б мучити (навіть приємними для вух і душі подяками) Сеймура, котрий постійно то чхав, то кашляв, – все-таки хворому слід дати спокій на певний час. :)
Звичайно, Сеймур одужає – адже без нього годі й уявити подальші походеньки Сплета. А Ґуґл стверджує, що попереду в невгамовного Сплета ще святкування Різдва, Великодня і Геловіну, гра в таємного агента, співи й купання, страхи й радощі і ще купа незвичайних ситуацій і веселих пригод.
Повертайся, Сплете, - я чекатиму!
P.S. Будь ласка, не забудьте подякувати всім, чия присутність робить ваші дні світлішими, а прикрощі – стерпними.
P.P.S. А краще – будьте поряд і підтримуйте морально та конкретними справами.
P.P.P.S. Щиро дякую всім, хто читатиме цей відгук! =^.^=

Несмотря на мое разочарование по поводу очевидной коммерциализации серии, дети время от время стягивают с полок библиотеки очередного Шмяка. Конкретно этот оказался прекрасен! Очень просто об очень важном. Сырник приболел, и Шмяк решил его развеселить, вспоминая с благодарностью моменты, когда Сырник выручал и поддерживал Шмяка. После каждой коротенькой зарисовки Шмяк говорит Сырнику: «Спасибо!».

Закончили мы чтение дружными обнимашками и благодарностью друг другу за разные события, когда поддержка и любовь помогали преодолеть сложности. Одно смутила детвору и меня - Сырник так и не развеселился:(

Очень понравилась книга. Сырник заболел. Шмяк пытался развеселить друга во время болезни. Шмяк написал книгу дружбы и показал ее Сырнику. В той книге описано как Сырник ему во всем помогает. Сырник помогал учить Шмяку слова «Пять бобов за корову! Пять бобов за корову!» А, когда Шмяк увидел Пряника в костюме коровы так рассмеялся, что забыл все слова. Но Сырник во время представления сидя, у Шипа на голове, держал вывеску со словами «Пять бобов за корову! Пять бобов за корову!» Так Сырник помог Шмяку вспомнить все слова. Этой книгой дружбы Шмяк говорил Сырнику «Спасибо» за его помощь. И Сырник улыбнулся.