Маруся. Салдацький патрет

Якщо ви любите надрив почуттів як у мильних операх , читайте "Марусю". Звісно, написано повість в народній манері, що не дозволяє виходити за межі дозволеного, але, читаючи, ви не будете нудьгувати. Твір населяють ідеальні герої, у них немає вад. Хіба що єдина - їм фатально не щастить, що є головною ознакою сентименталізму. Чтиво - на любителя. Випускники ж повинні не забувати, що "Маруся" - перша повість в новій українській літературі, яка входить до програми ЗНО з української мови і літератури.

Ох, дуже давно не читала українських авторів, так що не була з ними до того знайома. Відмічу мою головну проблему - мова, дуже важко мені було читати цю давню мова, сповнену діалектами, архаїзмами, чистий суржик!)

Маруся От що таке трагедія в розумінні українського класика, я до такого не звикла. Повість сподобалась, сюжет абсолютно не передбачливий, ніякого тобі щасливого кінця, всі надії і сподівання розтоптані, прямо як життя в ті не легкі часи. Молода пара, вони кохають один одного, батьки полюбили як свого сина обранця дочки, але порядки заведені в державі роблять їх щастя не можливим. Я дуже була обурилась на старого Наума, що ж ти нищиш щастя власної дитини? Але батько мудрий, далекоглядний, щирий і головне, найбільш дорожить єдиною дочкою. Побільше б таких батьків. Ще раз в повісті було доведено: будьте обережними із словами сказаними мимохідь.

Салдацький патрет Класна комедія, чудовий гумор, легкий, життєвий. Маленька розповідь, але яка вдала, для підняття настрою те що треба!

В цілому мені сподобалось те, що я прочитала, було багато традицій, поведінки тогочасного люду, для себе поповнила скарбничку народних звичаїв.