
Дитяча книгарня
daim
- 284 книги
Это бета-версия LiveLib. Сейчас доступна часть функций, остальные из основной версии будут добавляться постепенно.

Ваша оценка
Ваша оценка
Чудовиська страшні! Чудовиська жахливі! Чудовиська потворні!
А от і ні. Є Чудовисько — чудове. Рожеве, пухнасте й у синю цяточку. Воно ліпить пластилінових баранців і товаришує з дівчатками. Ходить до школи із самоваром на плечах. І робить добрі справи.
А ще тут є багацько кумедних дотепів, кровожерливі упирі, що полюють на людітей, страшні чудовиська, для яких дітодруг — справжня ганьба, і директор школи, який постійно жує гумку і тому дуфе сміфно фепелявить при рофмові. І пригоди, пригоди, пригоди!
Мінус один — книга блискавично швидко закінчується. І за ці веселі години, що не раз ще повторяться, веееелике дякую — Ларисі LoraG =)

Довго-довго ми з донькою розпочинали читати цю книгу, завжди щось ставало на заваді, але врешті-решт ми таки змогли її дочитати. І сюжет цікавий, і герої, але щось було не те, аж поки ми нарешті не вчитались і не "розпробували її на смак".
Дівчинка Соня знайомиться з чудовисько на ім'я Чу, який впевнений, що люди хороші і з ними варто дружити. Саме це й прагне довести чудовисько своїм власним прикладом - він збирається отримати від людей аж сім подяк. Соня вирішує допомогти своєму новому другові.
Чу разом із Сонею йде до школи, де нікого не дивує його незвичний вигляд. Він отримує прізвище Пластиліненко (мабуть за свою любов до ліплення баранців) і стає третьокласником.
Веселощі, жарти (баба-бабай, кіт Ксерокс), доповнюють згадки сучасної української популярної музики, що створює гарну атмосферу, але разом з тим всі чудовиська, глипачі, упирі не дають розслабитися.

Чудесна дитяча казка про дружбу. Чимось схожа на Карлсона, чимось на різні історії жахів, але дуже добра і душевна історія.
Дівчинка-третьокласниця знайомиться з чудовиськом. Разом вони мають показати всім жахливим створінням, що дружба справді існує. На них чекають веселі й небезпечні пригоди, а ви разом із ними скористаєтеся чарівною поштою, побуваєте на Великому Жахливому Збіговиську, познайомитеся з директором школи, який колекціонує фантики з жуйок, викриєте глипача... Словом, буде цікаво!

В австралопітека малого
ні татка, ні мамці немає.
Тому носорога страшного
у пастку він сам заганяє.
Аде носорожа тварина
до хитрої пастки не хоче,
і доісторичній дитині
в обличчя єхидно регоче.
Приблизно отак:
-Ги-ги-ги!
В австралопітека малого
дубець замашний у правиці,
і саме тому носорога
ні крапельки він не боїться.
Та ось носоріг у атаку,
мов танк, насуває на нього!..
Малий не злякавсь, не заплакав,
а лиш засміявся, їй-богу!
Приблизно отак:
-Ги-ги-ги!
Вавстралопітека малого
ні татка, ні мамці немає...
Немає уже й носорога...
А де він? Та хто його знає...
Такий ось кінець.
Ги-ги-ги!

Тут дівчинка вирішила застосувати свій генеральний план підкупу директора. Ні-ні, не думайте, ніхто не збирався давати йому хабаря! Всім же відомо, що вчителі - а директори шкіл і поготів! - до хабарів байдужі. Усі вчителі - найчесніші на світі люди.

А навколо багаття... Матінко моя! Та ж там просто кишіло від чудовиськ!
І однорукі, немов гральні автомати, і триокі, наче світлофори, і рогаті, мов лосі, і волохаті, як рок-музиканти, і пухирчасті, наче огірки, і слизькі, мов слимаки, і лускаті, наче карасі, і гривасті, мов коні, і ластоногі, наче водолази, й ікласті, мов кабани, і пазуристі, наче вчителька хімії Ельвіра Олександрівна, і кошлаті, мов барани, і лисі, наче колобки, і велетенські, як динозаври, і дрібні, наче хрущі, - усі вони були різні, геть не схожі одне на одне.











