Я люблю це місто, але в ньому, здається, немає більше порятунку. Воно стало схоже на квітку, яка живиться комахами і від того нестерпно смердить. Ми самі себе звоювали. І хочеться лише крикнути: «Я не хочу так жити», та щойно це зробиш, заплющиш очі і побіжиш навпомацки, як тебе викинуть за обмежувальну смугу. Це місто не для слабких. Тут на всьому роблять гроші — на кожному клапті, на кожній вільній хвилині. Куди зникло місто каштанів? Де київське богомілля? Де тиха музика у зелених театрах? Де?
Ваша оценка
5 понравилось