Вибрані твори

Настолько ярко автор все описал, что я как будто побывал в его детстве и видел все своими глазами. И самое главное, что не скучно было все это читать. Возможно потому, что книга небольшая, а возможно и потому, что автор умело рассказывал даже о мелочах, и оттого повествование не казалось затянутым. И персонажи все красочно описаны. Прабабушка писателя мне больше всех понравилась. Вообще настолько хорошо прописаны характеры людей, быт, события и сама жизнь того времени, что ни один человек не проживший это, не смог бы так выразительно и детально все это описать. В принципе, даже большинство из тех, кто прожил сам все это, тоже не смог бы настолько насыщено это передать. Стоит самому сесть и попробовать написать что-нибудь о своей жизни и сразу станет понятно, что у данного автора талант. Потому что далеко не каждый сможет написать так, чтобы читающий почувствовал, что и сам все это пережил. Далеко не каждый вообще сможет что-то написать, чтобы хотя бы кому-то хотелось это читать. Хотя в школе мне бы это произведение показалось очень скучным. Не для школьной програмы подобное. В таком возрасте мало кто сможет оценить прелесть исторической рутины. Оценка 9 из 10

Україна в огні - це шедевр не тільки української літератури, а й взагалі, усієї Світової! Це перший український твір у моєму житті, котрий я, вихваляю усюди наліво і направо. Так, тут є скиглиння, як і у всіх українських творах, але все це закрито героїзмом і патріотизмом українського народу у дуже важкі воєнні часи. Мене все це потрясло, в деяких моментах я навіть не уявляв, що таке звірство та хитрості, були, не уяляв, чесне слово. У наші часи, я такого представити собі не можу. Не можу. Це ж які тоді були люди, що переживали таке горе та непоновіряння. Сучасні українці вже не такі, як ті що були, не такі. Якщо на нас полетить бомба, ми просто будемо дивтися на неї і чекати, поки наші сусіди з Европи, чи Росії її знищать своїми ракетами. Ось і все, ось до чого ми докотилися! Запорожці - це велика сім`я, і це не вигадки. Які ж чудові та бездогані образи створив пан Олександр Довженко, я захоплююсь, це неймовірно і прекрасно. Браво вам, пан Довженко, браво! Слава Україні! Слава нашій літературі! Слава Довженко! Героям Слава!

Великолепно, просто великолепно. Героизм, неповторимый надрыв, присущий украинскому народу, патриотизм. Довженко действительно гений того времени. Я даже не знаю что сказать. Пусть автор говорит за меня.

— За що ми б'ємося? За що умираємо? — Голос Кравчини затремтів од глибоко напруженого хвилювання, і хвилювання передавалось бійцям. — Вороги наші б'ються за особисті багатства, за владу над нашою землею. Наші друзі воюють за мир, і лад, і радості багатого, щасливого життя своїх країн і здивовано питаються один у одного по кабінетах: за що ж бо бореться українська радянська людина? За стільки, мов, доларів або марок, як німецький, чи не за стільки? За стільки гектарів землі, як Гітлер обіцяє кожному солдату? Ні, не за стільки, брати. Ми б'ємось за те, чому нема ціни у всьому світі, — за Батьківщину. — За Батьківщину, — глухо зітхнули бійці.…