Мои книги
Это бета-версия LiveLib. Сейчас доступна часть функций, остальные из основной версии будут добавляться постепенно.
Немає кінця людському пізнанню, й, можливо, в цьому її рятунок.
Тільки вдосконалюючи душу власну і тих, хто живе поруч з тобою, є смисл летіти разом з цією зеленою кулькою довкола он того вогняного кружала.
...всі слова про кохання - банальні, не банальне тільки те, що лежить у серці.
Природа сама по собі народжує красу і гармнонію, отож приймай її у душу, милуйся, вливайся в неї.
Багато без чого люди можуть прожити, проте не хочуть, а потрапивши в отой вир, уже й не можуть, ускладнюють буття й сточують в шарпанині нерви.
Тільки праця дає відчуття повноти і справжності життя, є метою людського буття.
Мабуть, ніщо так не радує людський зір, як зримий результат роботи, і навіть не просто результат, а добро содіяного, звершеного, подарованого комусь. Хто не відчув того - обікрав себе. То жебрак, який прожив серед багатих і щасливих людей.
...людина - не каламарчик, звідки можна вилити одну речовину і налити іншої.
- Ти б якось заглянув до мене, - запропонував Сашко.
Людина в задумі гарна.
Людина - це мисль.
То вельми гірка штука - досвід.
А проте суть життя і особливо творення - в чеканні.
Якби зібрати все, що витворило в своїй уяві людство, й скласти докупи уламки надій, тими химерами можна було завалити планету...
Людина може жити, тільки виконуючи якусь роботу. І не дуже задумуючись про далеку потребу тієї роботи.
Хоч уся земля вічна, давня кожна її грудочка, нас вражають тільки ті її шматочки, де розписалася людина.