Цитаты из книги Час Ліліт

Коли любиш щось, надаєш цьому занадто багато значення, то одночасно відчуваєш страх. Страх втратити це. Позбутися. Бо не знаєш, як будеш жити без цієї любові. І страх руйнує її.

...хочеш зробити добре — роби сам.

Наші почуття — це ми самі.

Головне, що ви робите, а не що при цьому відчуваєте.

Людині достатньо прочитати чотириста книг. У всіх інших думки повторюються.

Напевно, була частка правди в тому, що після сорока людина ніби народжується заново, відкидаючи істини, у які вірила, і починаючи вірити в те, що відкидала.

Щоб пізнати любов, слід пізнати і ненависть. Щоб оцінити добро, ми повинні відчути зло.

...не варто нехтувати земним життям. Це унікальна можливість змінити світ і змінитися самому.

Я знаю чоловіків. Вони ж як телята, їм потрібен пастух. Вони можуть розмірковувати дуже переконливо й авторитетно про світову кризу, але коли це не стосується їх особисто. Їх завжди треба водити за руку. Ось і стань його поводирем.

Воістину, якщо відчуваєш себе вільним, ним і стаєш.

Бо віра потрібна тільки для плотського, в іншому світі віри немає - знання.

І відповідав Ісус: у стражданні дух стає чистішим, а тіло міцнішим, як у розкошах душа хворіє разом з тілом. Людині не потрібна свобода. Їм потрібен поводир. Вони бояться будь-якого прояву свободи. Вимагають руку, що поведе їх, і силу, що виправдає їхні гріхи, які вони вигадали самі, розділивши Бога. Вони потребують заборон, щоб можливість мати їх порушувати. І слідувати, тим самим, призначеному.

Все залежить від усього. Всесвіт не хаотичний. Він впорякований до хаосу. Він може бути залежним від каменю під ногами, слова, кинутого мимохідь, листка, зірваного з гілки.

Всесвіт чи Бог, має будь-які варіанти розвитку подій, у цьому полягає зумовленість. Ми ж з цього нескінченного переліку вибираємо для себе прийнятне. Тобто свобода вибору в нас таки є...

Думаю, ми навіть не прізнаємо світ заново... Ми його творимо. Як дитина з пластиліну. І те, що ми говоримо, думаємо, робимо протягом життя, - це лише засіб.

Сотворені ми за образом і подобою Бога. Щоб пізнати любов, слід пізнати і ненависть. Щоб оцінити добро, ми повинні відчути зло. Бо частка Бога і сам він у кожному з нас.

З часів сотворіння світу так нічого й не змінилося. Люди, як і раніше, діляться на солдатів, священиків і правителів. Решта залишаються просто сірою масою.